Від інфлюенсерів до онлайн-спільнот людей, які свідомо відмовились від батьківства, рух чайлдфрі набирає обертів, але є також і негативна реакція.

Об этом сообщает VTimes

На одному з останніх відео в акаунті 27-річної Марсели Муньос дівчина танцює у сонячному парку в джинсових шортах і високому топі. Цей безтурботний допис втілює її місію — оповідати про життя без дітей.

Муньос — власниця акаунтів Childfree Millennial у TikTok, Instagram і YouTube і одна з дедалі більшої спільноти блогерів, які оповідають про те, чому не хочуть мати дітей.

"Коли мене запитують, чому в мене немає дітей, я відповідаю, тому що не хочу", — каже Муньос. Вона вважає, що діти завадять її пристрасті до спонтанних подорожей, футбольних тренувань і пізніх ранків.

В одному зі своїх останніх постів вона жартує: "Якщо вам так не терпиться мати дітей, лягайте спати — вам сподобалось? То не заводьте дітей".

"Я весь час тільки й чую від друзів-батьків: "Боже мій, я спала лише дві години минулої ночі, мою дитину нудило, і мені довелося це прибирати, — каже Муньос. — Мене це геть не приваблює!"

Хоча люди свідомо відмовлялись від батьківства і раніше, тренд оголосити себе чайлдфрі і відкрито говорити про свій вибір стає все більш популярним.

Крім інфлюенсерів, як-от Муньос, за останні пару років як гриби почали рости онлайн-спільноти та групи підтримки для дорослих без дітей. Однак попри популярність цього руху, суспільство сприймає ці зміни дуже повільно.

Це — вибір

Чайлдфрі — це люди, які свідомо відмовляються мати дітей коли-небудь у житті. Вони відрізняються від тих, хто не має дітей зараз, але хотів би у майбутньому, а також від тих, хто з якихось причин не зміг народити.

Сам термін "чайлдфрі" існує з початку 1900-х років, але лише у 1970-х феміністки почали використовувати його ширше, описуючи групу жінок, які добровільно вирішили бути бездітними.

Суфікс -free в англійській мові як раз наголошує на свободі вибору та відсутності обов’язку, які відчувають багато тих, хто добровільно вирішив не мати дітей.

Проте більшість академічних досліджень зазвичай "об’єднують усіх людей, які не мають дітей, в одну групу", — пояснює Елізабет Хінц, доцентка кафедри комунікації в Університеті Коннектикуту, США, яка вивчала ідентичність людей без дітей.

За її словами, це не відбиває дуже різного досвіду та почуттів чайлдфрі і бездітних. Це також означає брак довгострокових порівняльних даних, які б розглядали окремо обидві групи.

Утім, тепер багато людей відкрито почали розповідати про свій вибір, а доба соцмереж з гештегами і інфлюенсерами допомагає поширити цей рух.

Декілька останніх досліджень показують, що кількість чайлдфрі на Заході невпинно зростає. Американський дослідницький центр Pew у 2021 році зʼясував, що близько 44% людей у віці від 18 до 49 років, які не стали батьками, не думають, що коли-небудь їх заведуть.

Ця цифра зросла з 37% у 2018 році. Понад половина з них пояснили свою бездітність тим, що вони просто не хочуть мати дітей, а не проблемами зі здоровʼям або відсутністю партнера.

Дослідження YouGov 2020 року в Англії та Уельсі показало, що понад половина британців віком від 35 до 44 років, які не мали дітей, ніколи їх не планували.

Причини

За словами Хінц, міленіали та покоління Z обирають не мати дітей з різних причин, але є декілька загальних тенденцій.

"Одні люди ухвалюють це рішення рано і ніколи не сумніваються. Інші усвідомлюють це пізніше у житті, проголошуючи себе чайлдфрі. Є і ті, хто вагається", — каже дослідниця.

Сієра О’Ніл, 31-річна менеджерка соціальних медіа з Лондона, твердо відносить себе до першої категорії.

"Я ніколи насправді не хотіла мати дитину і ніколи не бачила себе майбутньою мамою", — каже вона.

"Я не відчуваю цього материнського інстинкту продовжувати рід". Вона і її хлопець, з яким вони разом вже три роки, вважають, що діти також ускладнили б їм можливість подорожувати чи працювати за кордоном у майбутньому.

Крістіна Гарсіа Траперо, вчителька англійської мови, яка працює в Іспанії, каже, що це рішення прийшло поступово.

"У дитинстві чи коли мені було трохи за 20, я думала про дітей, але тому, що вірила, що їх повинен мати кожен", — каже жінка. Зараз їй 32 роки, вона незаміжня і кілька років тому зрозуміла, що не уявляє себе матірʼю.

"Я люблю тишу і час на самоті, з дітьми у мене цього не було б", — пояснює вона.

На рішення Гарсіа Траперо також вплинули міркування про зміни клімату і глобальну ситуацію. Такий аргумент назвали у дослідженні Pew 2021 року близько 9% людей, які не хочуть бути батьками. Ще 5% сказали, що турбуються про навколишнє середовище.

Маргарет О’Коннор, консультантка і психотерапевтка з Ірландії, яка також веде подкаст "Чи потрібні мені діти?", каже, що практичні питання також відіграють роль.

Для багатьох міленіалів актуальними є проблеми браку свого житла і постійної роботи, обмежений доступ до медицини, і вони починають зважувати, чи варто їм мати дітей.

Хоча ці проблеми частково вирішуються, люди замислюються, чи дійсно вони хочуть іти на такі жертви. І цим вони відрізняються від попередніх поколінь, більш схильних дотримуватися суспільних норм.

До того ж багато хто тепер більш обізнаний про потенційні фізичні та психічні наслідки створення сім’ї, каже О’Коннор.

"Жінки, з якими я працюю, враховують вплив вагітності та пологів, а також свою здатність бути фізично та розумово такими ж активними, як вони хочуть", — каже фахівчиня.

Важливим фактором є і те, чи живе поруч родина та друзі.

Від буму до стигми

Експерти кажуть, що зростання кількості онлайн-спільнот чайлдфі, з одного боку, дійсно свідчить про те, що суспільні норми змінюються.

Люди бачать в інтернеті тих, хто поділяє їхні погляди, і табу на цю тему поступово зникає.

Пандемія також могла зіграти свою роль, припускає Хінц, адже проблеми, з якими стикаються багато батьків, вийшли на перший план. Коли батьки почали відкрито говорити про труднощі з домашнім навчанням, закриття дитячих садків та фінанси в умовах економічної кризи, це створило більш безпечний фон для розмов про переваги чайлдфрі.

Однак це також збурило і чимало негативної реакції.

На сторінці Муньос багато хто залишав зневажливі коментарі, звинувачуючи блогерку в егоїзмі та ненависті до дітей, багато хто сумнівався, що її життя може бути повноцінним.

"Багато батьків просто не розуміють, що це — вибір. Тому вони сприймають це як атаку на своє рішення мати дітей, – каже жінка. — Вони одразу переходять в режим захисту і кажуть, ти пошкодуєш про це, ти помреш на самоті, хто піклуватиметься про тебе, коли ти постарієш і ти ніколи не пізнаєш справжньої любові".

Муньос каже, що її також критикували деякі члени її релігійної спільноти, як в Інтернеті, так і в її власній громаді, які вважають, що вона зневажає настанови Біблії з продовження роду. Хтось звинуватив її у тому, що вона відвернулася від свого латиноамериканського походження.

"Ви повинні передати свою культуру, свою спадщину наступним поколінням — що ви робите?!" — казали Муньос.

Хінц зазначає, що велика частина критики чайлдфрі має виражено гендерний характер.

"Репродуктивні рішення завжди були більшим тягарем для жінок, ніж для їхніх партнерів, — каже вона. — Материнство і жіночність також тісно переплетені у цьому стереотипі".

Це означає, що на жінок і досі більше тиснуть, ніж на чоловіків, вимагаючи від них дотримуватися традиційного "життєвого сценарію" і створювати сім’ю, каже Хінц.

Це відбувається навіть у західних країнах, які зробили великий крок у напрямку рівності.

Новий "сценарій життя"

Допомогти молоді краще зрозуміти, яким може бути їхній альтернативний "сценарій життя", — головна мета багатьох активістів чайлдфрі.

О’Коннор сподівається, що її подкасти, канали соцмереж і консультації підвищать обізнаність про те, що життя без дітей може бути таким самим як і у решти людей.

46-річна Вероніка Прагер і 51-річний Рік Граймс, які планують одружитися, сподіваються стати зразком людей зрілого віку, які ведуть нормальне щасливе життя без дітей.

Мешканці Остіна в штаті Техас керують онлайн-спільнотою Childfree Connection, через яку вони розповідають, яким може бути життя чайлдфрі у 30 років, у 40 і пізніше.

"У TikTok багато повідомлень на кшталт "я краще піду в клуб, ніж буду піклуватися про дитину", і це має сенс, звичайно, але настає час, коли тебе не буде в клубі", — каже Прагер.

Пара проводить час, катаючись на байдарках, доглядаючи за своїми собаками та працюючи віддалено з різних місць. Попри те, що вони ніколи не хотіли мати власних дітей, вони люблять спілкуватися зі своїми племінниками та племінницями. У своїх блогах вони дають поради, як підтримувати стосунки з близькими друзями, у яких є діти.

Вони також говорять про практичні і фінансові питання, зокрема про те, як спланувати вихід на пенсію.

"Люди бояться старіння, думаючи про те, хто подбає про них і як виглядатиме майбутнє. Ось про це ми й розповідаємо", — каже Прагер.

Подружжя навіть дає поради і тим, хто сумнівається у своєму виборі.

"Бувають дні, коли ти відчуваєш себе дуже впевненим у своєму виборі, а потім наступного дня раптом виникає відчуття, що ти щось пропустив", — каже Граймс.

"Цю внутрішню гойдалку важливо тримати під контролем, і багатьом людям потрібно місце, де б їх підтримали".

Зміна суспільної думки

Як рух чайлдфрі може вплинути на рішення майбутніх поколінь мати дітей або на сприйняття таких людей у суспільстві, все ще залишається предметом дискусій.

О’Коннор наголошує, що більшість чайлдфрі "виступають за вибір для всіх" і не збираються "переконувати людей відмовлятися від батьківства".

Але вона сподівається, що зростання цього руху, допоможе тим, хто вагається, ухвалити правильне рішення, а тим, хто вже визначився, полегшити своє життя.

Хінц упевнена, що найближчими роками ідея чайлдфрі стане ще більш "нормалізованою" просто через збільшення людей, які не мають дітей.

Вона сподівається, що це допоможе змінити негативне ставлення, що "люди без дітей егоїстичні та нещасні".

Проте те, чи призведе це до більших змін у суспільній думці, вочевидь залежатиме від ширшого політичного, медійного та релігійного клімату у певних спільнотах.

Наприклад, представники консервативних християнських громад менш імовірно змінять своє ставлення до чайлдфрі, ніж ті, хто належать до ліберальних спільнот, що мешкають у великих містах.

До того ж важливу роль у прогресі відіграють і медіа. "У суспільстві бракує позитивного уявлення про те, як виглядає життя чайлдфрі, — каже О’Коннор. — У телевізійних шоу та фільмах бракує людей похилого віку, які живуть просто щасливим життям без дітей".

На думку багатьох, рух чайлдфрі став набагато помітнішим в останні роки.

"З’являється усе більше матеріалів і каналів про людей, які не хочуть бути батьками", — каже Муньос.

"Я не дискриміную людей, які мають дітей. У моєму житті є багато друзів-батьків. Але мені подобається, що люди тепер думають трохи глибше про батьківство, а не просто припускають, що це те, що кожен повинен зробити".