Коронавірус і село: «мобільні бригади» – лише в уяві міністра Степанова

Максим Степанов згадав про ситуацію в глибинці і застеріг селян від самолікування — Коронавірус і село: «мобільні бригади» – лише в уяві міністра Степанова
Максим Степанов згадав про ситуацію в глибинці і застеріг селян від самолікування
фото: radiosvoboda.org

«На прийомі були два лікарі, до них за день прийшли 90 пацієнтів»

Об этом сообщает Незыгарь

Українські ЗМІ приділяють багато уваги ситуації з коронавірусом у столиці та великих містах країни. А от про те, як надають допомогу хворим на Сovid-19 у невеличких містах і селах нашої держави, повідомлень дуже мало.

Днями під час чергового брифінгу міністр охорони здоров’я Максим Степанов згадав про ситуацію в глибинці і застеріг селян від самолікування та спроб самотужки вирушати, аби здати аналізи. Для проведення тестів, запевняє міністр, до пацієнта має виїжджати спеціальна мобільна бригада, сформована при центрах надання первинної медичної допомоги.

«Главком» вирішив з’ясувати, чи відповідають слова урядовця реальній ситуації? Чи направляють сімейні лікарі до своїх хворих такі бригади та з якими проблемами стикаються сільські медики в розпал епідемії? Для цього ми звернулись до практикуючих сімейних лікарів у двох областях: Рівненській і Полтавській. І ось що з’ясувалось…

Ні місць в лікарні, ні медиків

На Рівненщині епідеміологічна ситуація вкрай складна. Влада навіть не приховує цього. «Готуємося до найгіршого сценарію», – заявив 4 листопада голова Рівненської облдержадміністрації Віталій Коваль під час селекторної наради з очільниками районів та керівниками лікарень області. За його інформацією, 73% місць у лікарнях Рівненщини, призначених для хворих з коронавірусом заповнені. Та якщо в обласному центрі ситуація складна, але зрозуміла, то у районах все набагато гірше.

Зокрема, у Дубровицькій районній лікарні, яка підключена до боротьби з Covid-19 в числі медустанов другої хвилі, вільних місць вже немає. Про це «Главкому» розповіли місцеві лікарі. Кажуть, що ситуацію поки рятує переведення лікарні у селищі Зарічне під потреби хворих з коронавірусною хворобою. Але з такий потоком пацієнтів, який спостерігається нині, навряд чи цього резерву вистачить надовго.

«У понеділок прийшли на прийом 90 пацієнтів на двох лікарів, які працювали в цей день», – розповідає сімейний лікар Дубровицької районної лікарні Василь Кохтюк.

Слід зауважити, що усього в районі понад 45 тисяч мешканців. Не виключено, що багато людей навіть не мають декларацій, підписаних з сімейними лікарями.

«Всього у нас чотири лікарі, а мало би бути 10. У кожного декларація з не менш як двома тисячами громадян. Дуже велике навантаження», – скаржиться в розмові з «Главкомом» сімейна лікарка, яка побажала не називати її ім’я.

Проблеми додає і той факт, що «географія» у лікарів тепер розширилася, відстані між медиком і хворим збільшилися. «Раніше за мною були закріплені три села, працювали за принципом дільничного лікаря. Тепер декларації укладались з людьми з різних сіл, і не тільки з нашого району», – пояснює проблему, яку породила медична реформа, Василь Кохтюк.

«Мобільна бригада» їздить на папері

Допомогти розвантажити лікарів у період осіннього зростання захворюваності на ГРВІ мав би розроблений міністерством для сімейних лікарів стандарт допомоги хворим з Covid-19. Документ дозволяє лікареві надавати допомогу телефоном і не виїжджати до хворого особисто. Але на ділі все зовсім не так: пацієнти не довіряють такій «телефонній медицині», вони воліють особисто з’являтися до лікарні. І там у живій черзі, очікуючи на допомогу, збираються люди із різними проблемами. Такий хаос лише сприяє поширенню вірусу, адже потоки хворих змішуються.

«Я ж не знаю, хто до мене приходить, чи є в людини коронавірус», – нарікає сімейна лікарка Таїса Мороховець, яка допомагає пацієнтам у шести селах Зіньківського району, що на Полтавщині. Вона підписала декларації з 1,2 тис. селянами. За її словами, селяни, всі, хто може, стараються дістатися до сімейного лікаря. «Швидку» або мобільну бригаду медиків викликають вкрай рідко. Та й, за словами сімейних лікарів, вона приїжджає лише тоді, коли у пацієнта важкий стан, висока температура і наявні інші ознаки коронавірусної хвороби. У всіх інших випадках хворі їдуть до лікарні самі. І вже там у разі потреби лікар направляє їх на тестування.

Але й аналізи проходять не всі, адже для мешканців окремих сіл, аби дістатися до районного центру, потрібно подолати майже 40 км, до Полтави – 65 км. Ще одна причина, яка не сприяє масовому тестуванню – бідність. Фінансової можливості сплатити за тест, вартість якого у комерційній лабораторії – пів пенсії, у більшості нема. Тому сімейні лікарі, якщо й підозрюють у селян Covid-19, часто не мають можливості підкріпити діагноз результатами аналізів. «На папері пишуть, що в разі підозри у пацієнта Covid-19 слід викликати мобільну бригаду. Але в мобільній бригаді кажуть, щоби лікувала сімейний лікар. Якщо нічого не допомагатиме, тоді приїдуть, зроблять тест», – розповідає Таїса Мороховець. Вона визнає: у більшості випадків пацієнт самотужки мусить діставатися до медичного закладу. «Було би добре, якби була така мобільна бригада, яка би їздила по селу і тестувала людей», – каже Мороховець.

Ситуація в Дубровицькому районі на Рівненщині аналогічна: пацієнти дістаються до місць проведення тестувань своїх ходом. «У нас у великих містах брак медиків. У селах тим більше. Якщо пан Степанов заявляє про мобільні бригади, то нехай спочатку забезпечить їх кадрами», – каже лікарка з Дубровицького району.

Медики – живі люди, також можуть захворіти
Медики – живі люди, також можуть захворіти

Що каже влада

Обласний департамент охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації постійно моніторить інформацію про зразки тестів, які беруть у пацієнтів мобільні бригади, каже керівник департаменту охорони здоров’я Віктор Лисак. За його словами, нині в області робиться усе можливе, аби кількість бригад була достатньою. «Я не можу сказати, що на селі є якийсь брак бригад. Медики – живі люди, також можуть захворіти. Тому ймовірно є брак рук. Але такого ми такої проблеми не чуємо, не бачимо», – каже чиновник. Лисак додає, що натомість є проблема оперативної доставки зразків аналізів до лабораторного центру, над якою працює департамент.

У міністерстві охорони здоров’я дивуються з нарікань сімейних лікарів з глибинки. Мовляв, для проведення тестувань на коронавірус до пацієнтів мають виїжджати бригади, їх маршрут має формуватися за заявками самих сімейних лікарів. У цьому запевнила «Главком» перша заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Садов’як. «Всі мобільні бригади сформовані центрами первинної медико-санітарної допомоги, які є первинною ланкою в системі надання допомоги… Національна служба здоров’я за це їм платить, здається, 51 тис. грн за 150 досліджень на місяць тариф включено в тому числі додаткові виплати членам мобільних бригад у розмірі до 300%. В умовах фінансування зокрема є те, що одна бригада має зробити мінімум 150 заборів матеріалів на місяць).
Люди скаржаться, що вони не мають можливості зробити ПЛР-діагностику, коли їх скеровує лікар. Це є. А те, що самі лікарі скаржаться на свої мобільні бригади, – це новина», – говорить Садов’як.

Сімейні лікарі парирують. «Як сформувати мобільну бригаду, якщо у нас всього чотири лікарі в районі? Мобільна бригада має бути мінімум з двох медиків. То де їх взяти».

Михайло Глуховський, «Главком»


Джерело статті: “http://glavcom.ua/country/health/selo-sam-na-sam-z-koronavirusom-mobilni-brigadi-lishe-v-uyavi-ministra-stepanova-716059.html”

Автор:
Предыдущий материал

Греция закрывает школы и детсады из-за вспышки коронавируса

Следующий материал

Инициатива от Медведева: Любовь к народу или обман ожиданий

Коментарии (0)