Американський сюрприз, або Чому Путін скасував свій візит на Балкани

<p>Путін, обурений американською активністю, відрядив на Балкани замість себе Лаврова. Але той встиг лише здивувати усіх тим, як він носить маску…</p> — Американський сюрприз, або Чому Путін скасував свій візит на Балкани

Путін, обурений американською активністю, відрядив на Балкани замість себе Лаврова. Але той встиг лише здивувати усіх тим, як він носить маску…

Об этом сообщает Компромат 2.0

фото з відкритих джеерл


Вашингтон активізує балканський вектор своєї зовнішньої політики


Зовнішньополітична осінь на Балканах характеризується активізацією відносин країн регіону зі Сполученими Штатами. Лідерів та топ-чиновників балканських держав приймають у Вашингтоні, а на Балканський півострів один за одним висаджуються десанти високопоставлених американських гостей. Таку зовнішньополітичну активізацію Вашингтону можна пояснити продовженням реалізації його стратегії щодо Балкан, орієнтованої на стабілізацію регіону і послаблення в ньому російського впливу. Кремль, який вважає Балкани історичною зоною власних інтересів, не приховує свого роздратування і намагається відповідати на американські ініціативи. Однак потуги Москви не виглядають переконливими.

Вашингтонські зустрічі

Відправною точкою американського осіннього «зовнішньополітичного наступу» на Балкани можна вважати зустріч президента Сербії Александр Вучіча та прем’єр-міністра Косово Авдули Хоті, яка відбулась 4 вересня у Вашингтоні. І хоча вона і не стала проривною в питанні остаточного врегулювання відносин між Белградом і Приштиною, однак все ж певні результати вона принесла: було підписано окремі декларації про нормалізацію сербсько-косовських економічних відносин і продемонстровано, що США готові до рішучих кроків у вирішенні косовського питання. Реакція Москви на те, що відбулось у Вашингтоні, вилилась у сумнозвісний хамський коментар речника російського МЗС Марії Захарової. А це вже є свідченням крайнього незадоволення Кремля процесом нормалізації відносин між Сербією і Косово. Там прекрасно розуміють, що в кінцевому підсумку така нормалізація призведе до вирішення косовського питання і як результат – до втрати Росією вагомого важелю в пливу на Сербію і Балкани загалом.

Президента Сербії Александр Вучіча та прем’єр-міністра Косово Авдула Хоті у Білому домі. 4 вересня
Президента Сербії Александр Вучіча та прем’єр-міністра Косово Авдула Хоті у Білому домі. 4 вересня

Через місяць після сербсько-косовської зустрічі, американська столиця вже зустрічала гостей зі ще одної дружньої до Росії країни – Болгарії. 6 жовтня до Вашингтону прибула делегація болгарського міністерства оборони на чолі з його главою Красимиром Каракачановим. Метою візиту стало підписання т.зв. дорожньої карти американсько-болгарської співпраці у галузі оборони на період до 2030 року, яка, по суті, конкретизує домовленості, досягнуті в рамках минулорічної зустрічі болгарського прем’єр-міністра Бойко Борисова з Дональдом Трампом і є свідченням поглиблення американсько-болгарського співробітництва в сфері безпеки і оборони.

Міністри оборони Болгарії та США Красимир Каракачанов та Марк Еспер у Вашингтоні
Міністри оборони Болгарії та США Красимир Каракачанов та Марк Еспер у Вашингтоні

Серед важливих положень документа – «поглиблення співпраці в Чорноморському регіоні з метою ефективного стримування та протидії зовнішнім загрозам та викликам у військово-морській та військово-повітряній сферах». В рамках цієї співпраці, зокрема, продовжуватиметься розвиток Морського координаційного центру у Варні, який буде відслідковувати навігацію військових кораблів в акваторії Чорного моря та координувати патрулювання повітряного простору Болгарії за участю літаків військово-повітряних сил США. До кінця жовтня патрулювання здійснювали шість американських F-16 спільно з болгарськими літаками. В планах обох оборонних відомств є спочатку збільшення кількості таких патрулювань, а в подальшому – і проведення їх на постійній основі. Крім того, слід відмітити наявність у дорожній карті положення про «узгодження співпраці зі США у галузі безпеки в інтересах НАТО та національних пріоритетів з акцентами на модернізації, готовності та мобільності відповідно до домовленостей НАТО». Таке формулювання може означати зацікавленість США у більш активній участі у процесі переозброєння болгарської армії.

Американський десант на Балканах

Поряд з вищевказаними зустрічами у Вашингтоні, на Балканах з робочими поїздками побували американські чиновники. Так, наприкінці вересня до Греції прибула делегація Держдепартаменту на чолі з Майком Помпео, що стало черговим свідченням набуття Афінами статусу нового стратегічного союзника Вашингтону в Східному Середземномор’ї. Основною метою візиту Помпео було якраз закріплення американсько-грецького стратегічного партнерства і проголошення американських інтересів в регіоні. Це було чітко видно не тільки з кожного інтерв’ю та заяв головного американського дипломата, але й з того, які місця в Греції він відвідував: замість Афін Майк Помпео побував в Салоніках та на військово-морській базі НАТО Суда-Бей на острові Крит. Зокрема, своїм візитом в Салоніки держсекретар чітко дав зрозуміти, що Північна Греція повинна відігравати важливу роль в енергетичних планах США, а саме: стати шляхом постачання, в першу чергу, американського скрапленого природного газу, а також нафти на Балкани та Центральну Європу і тим самим позбавити їх залежності від російських енергоресурсів.

Глава Держдепу США Майк Помпео та премєр-міністр Кіріакос Міцотакіс на військово-морській базі НАТО Суда-Бей на острові Крит (Фото: Aris Messinis/Pool via Reuters)
Глава Держдепу США Майк Помпео та премєр-міністр Кіріакос Міцотакіс на військово-морській базі НАТО Суда-Бей на острові Крит (Фото: Aris Messinis/Pool via Reuters)

Візит Помпео на Крит став сигналом про те, що США надалі активно нарощуватимуть свою військову присутність в Східному Середземномор’ї, при чому базі Суда-Бей відводитиметься в цьому одна з ключових ролей. Зокрема, під час візиту на острів було заявлено, що на Суда-Бей буде базуватись новітній корабель-експедиційна база американських ВМС USS Hershel Woody Williams, який оснащений палубою, що здатна розмістити чотири важких гелікоптери Sikorsky CH-53, приймати конвертоплани MV-22 Osprey та багатоцільові F-35, а також може брати на борт чотири протимінних безпілотних катери на підводних крилах Mk 105.

Крім того, під час грецького вояжу Майка Помпео з’явилась інформація про те, що США попередньо схвалили продаж Греції 20 багатоцільових винищувачів F-35A Lightning II, шість з яких спочатку призначалися для Туреччини. Повідомляється, що перші шість F-35A будуть закуплені вже у 2022 році.

У складі очолюваної Майком Помпео делегації, Балкани відвідав й помічник державного секретаря Бюро енергетичних ресурсів Державного департаменту США Френсіс Феннон, який в Греції відвідав місце будівництва СПГ-терміналу в Александруполісі, а також місце будівництва газового інтерконнектора Греція-Болгарія, який є мостом для американського СПГ на Балкани і в Східну Європу.

Окрім Греції американський десант також відвідав Болгарію і Північну Македонію. Метою візиту до Софії було обговорення питань щодо реалізації на території Болгарії російських енергетичних проєктів, зокрема газопроводу «Турецький потік 2» та АЕС «Белене», а також завершення будівництва вищезгаданого газового інтерконнектора Греція-Болгарія. В рамках зустрічі з болгарським міністром енергетики Теменужкою Петковою він зазначив, що США зберігають свою позицію проти продовження російських проєктів «Турецький потік 2» та АЕС «Белене». Зазначив, що для Болгарії є більш вигідним замість їх розвитку займатись завершенням запуску газового сполучення з Грецією, яке дозволить Софії диверсифікувати джерела енергопостачання.

У Північній Македонії американський чиновник зустрівся з прем’єр-міністром Зораном Заєвим та обговорив питання диверсифікації енергопостачання, зокрема інтерконнектор між Північною Македонією та СПГ-терміналом грецькому Александруполісі, а також трубопроводом TAP-TANAP. У разі успішної реалізації вищевказаного, Північна Македонія може перетворитись на новий регіональний центр транспортування та розподілу нафти і газу.

Окрім військових і енергетичних питань, американська делегація не оминула й ще одну важливу тему – релігійну. Знаходячись у Салоніках Майк Помпео заявив, що США підтримують прагнення місцевих церков щодо зменшення російського впливу на церковну сферу. Що цікаво, ця заява була зроблена паралельно з нещодавніми листами президента Північної Македонії Стево Пендаровські та прем’єр-міністра Зорана Заєва до Вселенського патріарха, в яких вони закликали до пошуку шляхів надання Македонській Православній Церкві (МПЦ) томосу, як це було у випадку з Українською церквою.

Після вересневого вояжу на Балкани Помпео, в Болгарію, прибув інший американський високопосадовець – помічник державного секретаря США з військово-політичних питань Річард Кларк Купер. У рамках свого візиту американський чиновник відвідав авіабази «Граф Ігнатьєв», «Безмер», а також полігон «Ново село», які є спільними болгарсько-американськими військовими об’єктами.

Помічник держсекретаря США Річард Кларк Купер на авіабазі «Граф Ігнатьєв»
Помічник держсекретаря США Річард Кларк Купер на авіабазі «Граф Ігнатьєв»

Візит Кларка Купера до Болгарії є початком практичної реалізації підписаної у Вашингтоні дорожньої карти, а також може бути пов’язаний з ймовірним інтересом США до заявленого нещодавно болгарським прем’єром бажання придбати додаткові 8 літаків F-16 Block 70. Цікаво також, що даний візит відбувся на тлі все частіших розмов про те, що Вашингтон в рамках стратегії щодо стримування Росії у Чорноморському регіоні, розглядає Болгарію як одне з місць передислокації частини американських підрозділів, які сьогодні дислокуються на території ФРН.

Кремль проти

Активізація американців на Балканах не може не тривожити Кремль. Окрім вищевказаних візитів, він отримав від Балкан черговий неприємний сюрприз. Наприкінці жовтня в Сербії було сформовано новий уряд, в якому, на відміну від попереднього, не знайшлося місця для відвертих друзів Росії, що цілком може бути одним з наслідків підписаної у Вашингтоні сербсько-косовської угоди.

Реакція Москви на все це «неподобство» була традиційною: град критики і пропаганди, надування щік і «візити дружби» в регіон для порятунку ситуації. Так, наприклад, окрім вже згаданого хамського і принизливого посту Захарової в бік президента Сербії Александра Вучича, Кремль скасував запланований на жовтень візит до Белграда Володимира Путіна. Очевидно таким кроком Кремль хотів показати своє незадоволення тим, що найближчий партнер Росії на Балканах, Сербія, намагається вирішити косовське питання без участі Москви і поступово зближається з США.

Натомість в турне по Балканах був відправлений глава російського МЗС Сергій Лавров. Його поїздка повинна була показати, що Росію не витіснили з регіону, що у неї, як і раніше, тут є свої інтереси та вірні союзники. Зокрема, у Сербії в Лаврова було два завдання: погасити у місцевої публіки розчарування скасуванням візиту Путіна і показати, що у відносинах «братських народів» все чудово; відновити зіпсовані стосунки та отримати від сербської влади роз’яснення, в якій мірі російський інтерес буде представлений у майбутньому.

В той же час, слід відмітити, що через вищевказану активізацію американсько-болгарських відносин, в балканському турне Лаврова не знайшлося місця для Софії, що можна розглядати як своєрідний сигнал про невдоволення Кремля зближенням болгарської влади і американців, а також повільним будівництвом газопроводу «Турецький потік-2», вигнанням російських дипломатів-шпигунів та підтримкою болгарською владою ініціативи «Трьох морів».

Ображений Путін відправив на Балкани Лаврова, але той доїхав лише до Греції…
Ображений Путін відправив на Балкани Лаврова, але той доїхав лише до Греції…

Однак, в російські плани втрутився Covid-19 і Лавров, побувавши тільки в Греції, був змушений припинити вояж Балканами. Заявити про свою присутність на Балканах Кремлю в повній мірі так і не вдалось. Хоча, насправді, навіть якщо б Лавров і зміг відвідати всі заплановані країни і провести всі зустрічі, то вони все одно мали б більше пропагандистський, аніж практичний характер. Адже на відміну від США, сучасна Росія зі економікою, яка стагнує, навряд чи може представляти справжній інтерес для балканських країн і пропонувати їм рівноцінне і взаємовигідне партнерство.

Американці ж, як можна побачити, послідовно здійснюють конкретні практичні кроки щодо захоплення і розширення своїх позицій в регіоні у політичній, економічній енергетичній і, що важливо, у військовій сферах. Малоймовірно, що після президентських виборів в США увага Вашингтону до Балкан буде послаблена.

Ігор Федик, для «Главкома»



Джерело статті: “http://glavcom.ua/world/observe/amerikanskiy-syurpriz-abo-chomu-putin-skasuvav-sviy-vizit-na-balkani-716164.html”

Автор:
Предыдущий материал

Вибори в США: опитування показали, хто може перемогти

Следующий материал

Мер Ужгорода Андріїв влаштував "бенкет" під час чуми" на вулицях міста!

Коментарии (0)