Віктор Ляшко: Ми чітко знаємо, коли і кого з медичних працівників будемо мобілізувати

Віктор Ляшко: Ми чітко знаємо, коли і кого з медичних працівників будемо мобілізувати
<img src="/img/forall/users/49/4935/1_08_35.jpg" alt="Віктор Ляшко" width="" height="" itemprop="image" /> — Віктор Ляшко: Ми чітко знаємо, коли і кого з медичних працівників будемо мобілізувати
Віктор Ляшко


«Із 13,8 тис. ліжок з киснем зараз зайняті 6 тис.»

Об этом сообщает Дедал


«Лето красное пропела, оглянуться не успела…». Цими словами із відомої басні Крилова можна описати становище, в яке потрапив уряд та Міністерство охорони здоров’я зокрема. Стрімкий ріст захворюваності на коронавірус прогнозовано трапився восени. Але, видається, ця біда заскочила наших чиновників зненацька: «коронавірусний» фонд витрачено не на медицину, час згаяно, а проблема лише загострилась.


Чому ж так сталось?


Злий жарт з Україною зіграли події, які трапились навесні. Тоді уряд терміново запровадив жорсткий карантин і він мав ефект. Кількість хворих в Україні була порівняно з іншими європейськими країнами незначною. І це, очевидно, «приспало» наших чиновників. Деякі з них навіть почали мріяти про те, що «коронавірусний» трамплін допоможе їм підкорити нові вершини у політиці.


Значний кредит довіри на хвилі весняних «досягнень» отримав головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко. Відповідно до даних, оприлюднених соціологічною групою «Рейтинг», Ляшку тоді довіряли 41% громадян. Налякані невідомим вірусом та виснажені жорсткими карантинними правилами українці ловили кожне слово цього чиновника. Щоранку у прямому ефірі він давав порцію свіжої інформації про боротьбу з пандемією. Пізніше роль «ковід-ведучого» перетягнув на себе міністр Максим Степанов. Можна припустити, що новому урядовцю теж захотілось такої слави. І тут нема ні краплі іронії. Адже саме медійність та висока впізнаваність дозволили головному санітарному лікарю оголосити про бажання балотуватися у мери Києва. Ляшко навіть сподівався, що президент Володимир Зеленський підтримає таке його прагнення. Далі – більше. В одному з інтерв’ю ЗМІ Ляшко проговорився і про свої президентські амбіції, щоправда, невдовзі перевів цю заяву на жарт.


Однак час йшов, показники захворюваності та заповненість лікарень збільшувались, і розмови про мерство та президентство Ляшка зійшли нанівець. Головний санітарний лікар продовжує переконувати громадян, що Україна успішно приборкує Covid-19, однак черги «швидких» до приймальних відділень лікарень, ліжка без кисню у коридорах та тижневе очікування на результати аналізів свідчать про інше: час, який Україна виграла навесні, був змарнований. Медична система підійшла до реального спалаху пандемії у розхристаному стані. А справжні випробовування починаються лише тепер.


У цьому інтерв’ю з Віктором Ляшком кореспонденти «Главкома» намагалися з’ясувати, чому пів року не вистачило для того, аби організувати роботу так, щоб захистити і хворих, і медиків. Під час бесіди Ляшко назвав винуватців усіх проблем та основні причини, з яких кількість коронавірусних хворих з дня на день продовжує зростати.


Київська школа економіки оприлюднила страшний прогноз про те, що за наявних нині умов розповсюдження коронавірусу, до кінця року в Україні буде зафіксовано 20 тисяч летальних випадків. Які наступні обмежувальні заходи ви збираєтеся запропонувати, аби запобігти цьому сценарію?


Коли на спільних брифінгах з Київською школою економіки ми говорили про те, що впровадження карантинних заходів дозволяють нам запобігти 120 тис. смертей до кінця року, то всі думали, що це глобальна змова, і ніхто в це не вірив. У березні ми говорили, що впроваджуємо карантинні обмеження, аби збити першу хвилю. І нам вдалося це зробити. Ми розтягнули її в часі і запобігли колапсу медичної системи.


Зараз бачимо зростання випадків у Західній Європі, бачимо зростання і в нас. В Україні реєструється до семи тисяч випадків захворювання на день, а Франція вже нині говорить про 30 тис., Британія більше 15 тис. випадків за день, значно зросла Італія, Чехія, тобто скрізь відбувається зростання. Потрібно думати не про прогнози, ми повинні робити ті речі, які прописані у постанові Кабміну про адаптивний карантин вже сьогодні.


Без впровадження протиепідемічних заходів зростання кількості випадків буде прогресувати. Щовівторка ми спілкуємося щонайменше з 15 мерами міст та головами районних державних адміністрацій саме в тих адміністративних територіях, де відмічаємо суттєве зростання кількості випадків за поточний тиждень у порівнянні з попереднім.


Наприклад, два тижні тому, 15 міст нашої країни давали майже 90% всього тижневого приросту. Сьогодні це приріст, розпорошений по більшій території України. Якщо подивитися на картинку, то ми побачимо: є червона, є помаранчева зони і тільки зрідка маленькі «зелені» території.



Віктор Ляшко демонструє розподіл Укра
Віктор Ляшко демонструє розподіл України на карантинні зони


Це те, про що ми говорили півтора місяця тому: наприкінці жовтня, всередині листопада, розпочинається сезон грипоподібних захворювань і відповідно буде рости захворюваність.


Поясніть, будь ласка, логіку. За останні кілька місяців МОЗ не раз переглядав умови карантинниого зонування і щоразу попри зростання захворюваності, кількість населених пунктів, які визначені як червона зона, зменшувалася. Чому?


Кожного тижня переглядаємо. Чому менше? Було дві, зараз 68 прийнято (у четвер, 15 жовтня). Це суттєве збільшення в порівнянні з минулим тижнем. Завтерджувати зонування, якщо ми його не будемо дотримуватися, немає ніякого змісту. Хтось розпочинає гратися в політику і говорити про те, що, ми не будемо виконувати протиепідемічні норми, що нас незрозуміло як заганяють під певні критерії. Все це є. Мери міст у більшості випадків про це заявляли. Тоді міністр охорони здоров’я проводить з ними нараду і говорить про те, що є чітке розуміння того, як ми заходимо у зелений, жовтий, помаранчевий та червоний рівні епедемічної небезпеки.


Поясніть логіку встановлених критеріїв визначення карантинних зон. 48 тестів на 100 тис. населення, захворюваність протягом 14 днів – 320 і більше осіб на 100 тис. населення. Чому саме такі цифри?


Коли ми запроваджуємо критерії, ми дивимось на спроможність системи охорони здоров’я приймати таку кількість хворих і прогнозуємо, що ми можемо зробити за місяць, щоб збільшити ці потужності.


Коли ми приймали критерії базового рівня – 40 (випадків) на 100 тис. населення, ми говорили, що це той показник, з яким система охорони здоров’я справляється без ускладнень для прийому хворих з іншими соматичними хворобами.


Сьогодні ми маємо 170 осіб (хворих) на 100 тис. населення. Ми продовжуємо справлятися з цим, але говоримо: якщо ми не будемо виконувати протиепідемічні обмеження, які прописані для жовтого, помаранчевого або червоного рівня епідемічної небезпеки, то є загроза повторення ситуації, яка є у Європі: буде значне зростання кількості випадків і ймовірність того, що доведеться вводити додаткові протиепідемічні обмеження.


Тобто вісім тисяч виявлених випадків на день вже через тиждень, як прогнозують аналітики, реальність?


Я не кажу, що через тиждень. Через два, через десять (може бути). Але реальність така: якщо буде продовжуватися те, що відбувається сьогодні в Україні, то ймовірність (такої кількості виявлених випадків на день) стовідсоткова.


Як вам ідея голови Комітету з питань охорони здоров’я Верховної Ради Михайла Радуцького щодо карантину вихідного дня?


Я повністю підтримую цю ідею. Я підтримую протиепідемічні обмеження, які можуть дати результат – нам треба розірвати ланцюг передачі інфекції.



Віктор Ляшко
Віктор Ляшко: Якщо ми не будемо виконувати протиепідемічні обмеження, які прописані для жовтого, помаранчевого або червоного рівня епідемічної небезпеки, то є загроза повторення ситуації, яка є у Європі


«Україна – одна з небагатьох країн, де немає стрімкого навантаження на медицину»


У березні фіксувалось всього кілька десятків випадків інфікування, але в країні був запроваджений жорсткий карантин: людей не пускали навіть до парків. Зараз, коли щодня фіксуєте тисячі випадків, навіть там, де червона зона, обмеження набагато слабкіші. Це означає, що весняні жорсткі карантинні заходи не дали результату, якщо ви їх тепер не впроваджуєте?


Вважаю, що карантинні обмеження, які були запроваджені у березні-квітні, допомогли системі охорони здоровя підготуватися до викликів сьогодні. Це був корисний досвід. Звертаюся до усіх представників ЗМІ, не потрібно перекручувати цю тему. Ми маємо справу з новим видом збудника, новою хворобою, ніхто не знає, як себе поведе збудник через пасажі, через людей. Що таке пасаж? Це коли вірус потрапляє до людини всередину, розмножується, виділяється, потрапляє до іншої людини і так далі. Він може за цей період або втратити свою агресивність, або посилитись і збільшити відсоток летальності.


Тому заходи, які вживались у той період часу, були адекватні до ситуації, бо епідеміологи, інфекціоністи, вірусологи не знали, як поведе себе вірус. Він проявив свій епідемічний потенціал, моментально поширився на території всієї планети і ВООЗ оголосла пандемію.


Ми вживаємо обмежувальні протиепідемічні заходи і Україна одна з небагатьох країн світу, де немає стрімкого збільшення випадків коронавірусної хвороби, немає стрімкого пікового навантаження на систему охорони здоров’я.


Ми цілий березень щодня говорили, що карантинні обмеження – для того, щоб не було колапсу системи охорони здоров’я, щоб мали можливість підготувати її до надання допомоги хворим. Ми розтягнули в часі першу хвилю на п’ять місяців, у той час, коли в Італії – колапс системи, Франції, Іспанії – теж колапс системи, Велика Британія – ледве впоралася.


Ми не робили вибір у березні-травні: до кого швидка виїжджає, кого шпиталізує і куди (порівняно із західноєвропейськими країнами, де лікарі розповідали про те, що час від часу поставав вибір, кого рятувати першим).


Зараз прийшла друга хвиля – епідеміологічна, і вона залежить від багатьох чинників: особливості циркуляції вірусу, дотримання протиепідемічних норм і ми бачимо суттєве зростання кількості випадків у всьому світі, особливо в європейських країнах.


За яких умов будете посилювати карантинний режим до того, який був навесні, які критерії для такого рішення?


Критерій – готовність системи охорони здоров’я приймати наявну кількість хворих. У березні-квітні ми говорили, що у нас є дві тисячі боксів, 12 тисяч інфекційних ліжок і ми готові приймати таку-то кількість хворих. Якби ми говорили про те, що у нас буде 5 тис. хворих у березні, то система охорони здоров’я зазнала би колапсу, не було куди госпіталізувати.


Ми знаємо наш резерв, скільки готові далі приймати хворих щоденно, щоб система безболісно для інших соматичних хвороб справлялася з такою кількістю хворих на коронавірус.


Для України досить складно буде пережити, з економічного погляду, жорсткий lockdown, коли закривається все. МОЗ розуміє, що першочергова задача – захист здоров’я українців. Але питання у тому, що захист здоров’я неможливий без економічної складової, тому і шукаємо цей баланс, коли дозволено функціонувати певним суб’єктам або сферам господарської діяльності для того, щоб підтримувати економіку.



Віктор Ляшко
Віктор Ляшко: Ми знаємо, скільки готові далі приймати хворих щоденно, щоб система безболісно для інших соматичних хвороб справлялася з такою кількістю хворих на коронавірус.


«Нам потрібно з усіх каналів говорити про небезпеку коронавірусу»


У соцмережах повно розповідей про те, що в Олександрівській лікарні ще влітку на три поверхи був один лікар. Зараз ситуація аналогічна. Як таке можливо в одній з найбільш підготовлених лікарень країни?


Ви передаєте певну історію. І ця історія може знехтувати самовіддану роботу сотень тисяч медичних працівників. Ви хочете зараз сказати, що щоденна шеститисячна армія людей, які захворіли, не отримує медичної допомоги і до них не приходять медичні працівники?


Ми лише хочемо запитати, наскільки це типова ситуація для українських лікарень, коли лікар розривається між поверхами лікарні?


Звичайно, це – нетипова ситуація, оскільки люди, яких госпіталізують до медичних закладів, отримують медичну допомогу. Скільки сьогодні закладів надає медичну допомогу хворим з коронавірусом? 435. Скільки ліжок переформатовано під надання допомоги таким хворим? Більше 38 тис. Скільки заповнено? Близько 22 тис. Скільки ліжок з киснем? 15 тис., із них заповнено – 6 тис. Причому кількість ліжок з киснем зросла з 8 тис. у серпні до 15 тис. зараз.


Коли ми говоримо про якісь певні випадки, то тут потрібно розбиратись конкретно, бо медичні працівники з березня працюють в цілодобовому режимі без вихідних із суттєвим навантаженням, із психоемоційним навантаженням, у засобах індивідуального захисту, які на них цілодобово. А просто озвучити якусь певну історію і вважати, що саме так і відбувається у всіх лікарнях...


Я б не хотів, щоб так говорили про наших медиків.


Ми не стверджуємо, ми запитуємо: чому так і звідки ці свідчення беруться?


Сьогодні ми говоримо і критикуємо винятково медичну систему. А що відбувається з дотриманням маскового режиму в громадських закладах, у торгово-розважальних центрах, ресторанах, у громадському транспорті? Сьогодні ЗМІ цього не помічають, всі чомусь говорять про лікарів. Такого не повинно бути. Насамперед, лікарі повинні відчувати підтримку. Без цієї підтримки не буде нічого.


У двох лікарнях в Києві, у Київській міській дитячій лікарні №2 і Київській міській клінічній лікарні №1 медперсонал масово ходить без масок. Це те, чому «Главком» був свідком. Чому нема на це ради?


Давайте зараз вийдемо в метро, тролейбуси, ресторани і пошукаємо там дотримання маскового режиму серед людей.


Але зараз мова про медиків. МОЗ може якось проконтролювати дотримання маскового режиму хоча б серед медпрацівників?


Наші медики працюють сьогодні у надскладних умовах, без вихідних та відпусток. Чому ви не помічаєте інших речей?


Чи створена система контролю?


Про яку систему контролю ми зараз говоримо?


Насамперед внутрішньолікарняну.


Так, це проблема, але вона була десятиліттями в Україні. Її одномоментно за три-чотири місяці не вирішити.


Але медики і чиновники показують неправильний приклад суспільству.


Не потрібно шукати сенсацію. Ми повинні сформувати суспільство, яке буде свідоме, яке буде довіряти медичним працівникам і виконувати те, про що просить медик.


Покажіть мені, будь ласка, публікації в ЗМІ, які показують героїзм медика, який сьогодні рятує життя! Я вам наведу десятки. Наприклад, є медик, молода дівчина з малолітніми дітьми, яких вона відправила ще в лютому до батьків, а сама прийшла працювати в інфекційний стаціонар. Але про це не пишуть.


«Главком» весь час спілкується з медиками, і з лікарями, і з керівниками медустанов. Вони на сторінках нашого видання вже пів року розповідають про те, що насправді відбувається...


Я не кажу зараз про конкретні ЗМІ, а про те, що зараз відбувається в комунікаційному полі.


Медики скаржаться на те, що громадяни просто не вірять у небезпеку коронавірусної хвороби. Як змінити думку людей?


Рано чи пізно людина починає звикати до будь-якої загрози і нехтувати банальними правилами безпеки, їй хочеться вірити, що вірус не такий серйозний, як про нього кажуть. Але пройшло три-чотири місяці (з початку епідемії), то, здавалося б, уже щось повинно змінитися, але не змінилось, не знайшли специфічного лікування, не знайшли імунопрофілактики. І ми говоримо, що осінь та зима може бути складною.


Нам потрібно з усіх каналів говорити про те, що коронавірусна хвороба не банальна і не легка. Сьогодні непросто так оголошена пандемія у світі.


Це проблема не тільки в Україні. Це глобальна проблема. Зараз можна зустріти велику кількість фейкових новин та інформації про коронавірус. І це все сприяє тому, що з’являються «ковід»-дисиденти, які не вірять у коронавірусну хворобу. Але давайте подивимось на відсоток зайнятості ліжок у лікарнях. Давайте подивимося, що відбувається у реанімаційних відділеннях.



Віктор Ляшко
Віктор Ляшко:Рано чи пізно людина починає звикати до будь-якої загрози і нехтувати банальними правилами безпеки


«Лише на обладнання ліжок у Палаці спорту потрібно 25 млн грн»


Як відбувається підготовка Палацу спорту, виставкових центрів для виконання функцій шпиталів?


Питання у тому, щоб не допускати до того, щоб відкривались непрофільні заклади охорони здоров’я. Щоб медична допомога надавалась не у Палаці спорту, не у виставкових центрах, або в інших непристосованих для цього приміщеннях, а у лікарнях.


Досягти цього ми з вами можемо лише шляхом дотримання протиепідемічних норм. Для людей – це носіння маски, соціальна дистанція. Для бізнесу – створення умов, щоб люди цих вимог дотримувалися.


Ми розуміємо, що попри всі наші застереження, є ризик того, що буде значно збільшуватися кількість хворих. Тому нам треба знайти приміщення для госпіталізації хворих. Прийнято декілька рішень на селекторі (у п’ятницю, 23 жовтня) у прем’єр-міністра про те, що ми закриваємо певні багатопрофільні заклади виключно під прийом хворих з коронавірусною хворобою.


Місцеві адміністрації мають визначитися із цими закладами. Зараз уже є більше 400 лікарень, які приймають хворих з коронавірусною хворобою. Певні лікарні повністю зробимо винятково під «ковід». Там будуть проводитись і ургентні операції, і інші речі хворим з коронавірусною хворобою. У людей з «ковідом» є низка ургентних питань, які необхідно вирішувати невідкладно. Якщо ми говоримо про місто Київ, то плануємо додатково задіювати ліжка Академії медичних наук, у них відкриваємо певні відділення, які будуть приймати або хворих з коронавірусною хворобою, або з соматичними хворобами. Це значно збільшує спроможність системи.


Про яку кількість нових ліжок ідеться?


Дивіться, 38 тис. уже перепрофільовано, ми говоримо ще про 52 тисячі, які готові доєднатися. Це ще не стеля, є запас, який додатково буде розгортатися у разі потреби. Але слід розуміти, що не тільки ліжка потрібні, повинен бути і медпрацівник. Питання в тому, якщо це буде проблема виключно системи охорони здоров’я, то ми досить швидко вичерпаємо свій ресурс. Без допомоги ЗМІ, людей бізнесу нам не справитись. Допомоги у плані комунікації про речі, які можуть врятувати життя – про дотримання протиепідемічних норм та правил.


Все ж повернімося до Палацу спорту. Чи рахували, в яку вартість обійдеться розгортання там шпиталю?


На обладнання ліжок необхідно близько 25 млн₴ Це мова про одну додаткову локацію. Лише на обладнання. У подальшому до цієї суми потрібно додавати заробітну плату медикам, заходи з перепрофілювання, обладнання, харчування, каналізацію, вентиляцією.


Судячи з усього, ви не підтримуєте ідею з Палацом спорту через велику вартість цього проєкту?


Питання не у вартості. Якщо ми говоримо у глобальному масштабі, то 25-30 млн грн для держави – не такі великі гроші. От, наприклад, ми перепрофілюємо цей заклад, і студенти 5-6 курсів, інтерни, волонтери, інші перепрофільовані спеціалісти – люди, які потенційно можуть надавати медичну допомогу, повинні підключатися. Не хочу нікого образити, але питання не лише в кількості медичних кадрів, медичного забезпечення, а і в якості медичної допомоги.


То коли в лікарнях почнуть залучати студентів?


Якщо будемо говорити про те, що системі охорони здоров’я через місяць-два необхідно буде приймати 10 тис. пацієнтів, тоді будемо залучати. Але простіше прислухатися до того, що ми кажемо і носити маски в громадських місцях та дотримуватися дистанції, так ми стримуємо поширення хвороби.


Студент-медик, якого залучатимуть, матиме можливість відмовитися?


Звичайно.


Чи не боїтеся, що в такому випадку проблема дефіциту кадрів не вирішити? Як діятимете далі?


Ми багато чого боїмось, але справляємося з усіма викликами, які в нас постають. У березні ви (журналісти) ставили такі ж питання. Сьогодні вже жовтень, і ми справляємось.


Коли ми говорили, що можемо 200 тис. досліджень на тиждень проводити, нам не вірили, а ми це зробили. А зараз здається, що цього мало. Але в березні це були нереалістичні цифри. Також ніхто не вірив, що ми залучимо і обладнаємо певні лікарні апаратами штучної вентиляції легень, яких сьогодні вже 5 тис. і моніторами пацієнтів, і кисневими концентраторами. Але система охорони здоров’я сьогодні надає медичну допомогу всім хворим з коронавірусною інфекцією, хто її потребує. У певних містах, регіонах складно, але ми справляємося. І сьогодні санітарне сортування відбувається виключно за першочерговістю виїзду, а не у виборі, кому надавати медичну допомогу, а кому ні.


Питання про мобілізацію медиків із приватних лікарень. Вони допомогли б у складній ситуації.


Питання мобілізації медичних кадрів у нас розроблені і ми знаємо чітко коли і кого ми будемо мобілізувати.


Тоді розкажіть, щоби люди знали, до чого готуватися.


Всі чомусь хочуть почути критичну точку, межу, і дочекатись, коли в системі охорони здоров’я буде колапс, щоб побачити чергу зі швидких, як це відбувається в інших європейських країнах. Невже це саме те, чого очікують журналісти, щоб повідомити, що немає куди шпиталізувати хворих? Але ж це не підхід до роботи в умовах надзвичайної ситуації, потрібно більше говорити і доносити до людей інформацію про профілактику.


І все ж таки це важливе питання: за яких обставин державав залучить медиків із приватних лікарень?


МОЗ розробило наказ, який передбачає контрактне залучення будь-якого медичного працівника.


Але фахівці із приватних лікарень не поспішають долучатися. Через незадовільні умови контракту?


Ось перед вами лежить картинка із даними: кількість ліжок, кількість зайнятих ліжок, ліжок із відведеним киснем, апаратами штучної вентиляції легень, зайнятих апаратів ШВЛ.



Віктор Ляшко
Віктор Ляшко:МОЗ розробило наказ, який передбачає контрактне залучення будь-якого медичного працівника


Подивіться на березень і зраз. Скільки ліжок було тоді, скільки зараз. Коли ви зараз кажете, чому держава, міністерство не залучає (додатково медиків з приватних лікарень), то у мене запитання: що ви зараз хочете почути, що саме хочете донести людям, які будуть вас читати?


Ви самі говорите про брак фахівців, про плани залучення студентів. Є проблема ліжко-місць, є проблема кількості кисневих точок. А наше запитання про те, як вирішувати ці проблеми?


Чому ви зараз говорите, що недостатньо кисневих концентраторів та апаратів штучної вентиляції легень?


Самі лікарі розповідають про цю проблему. Причому у Києві також.


А я вам показую статистику.


Лікарень, в яких понад 50% ліжок забезпечених киснем, судячи зі свідчень самих лікарів, небагато. А от міністр Максим Степанов в останньому з інтерв’ю розповів, що в середньому лікарні на 35-40% забезпечені киснем. Ще сказав, що є лікарні, які навіть на 80% забезпечені подачею кисню. Можете назвати хоча б одну таку?


Повинні бути забезпечені (на 80%). Якщо ви подивитеся на статистику, то сьогодні 43% ліжок, які відведені під кисень, забезпечені кисневою терапією.


Кількість ліжок з підведеним киснем у порівнянні із серпня 2020 року збільшилася майже удвічі. При цьому на серпень у лікарнях перебувало менше 5 тисяч хворих на Covid-19, але ми ставили завдання збільшувати ліжка з киснем і це завдання поступово виконується.


Сьогодні є більше 6 тис. вільних ліжок (під’єднаних до кисню) для того, щоб надавати допомогу хворим з коронавірусом. Плюс МОЗ ініціювало і уряд виділив ще 572 млн грн, щоб 80% ліжок, які відведені на допомогу хворим з коронавірусом, були забезпечені киснем. Найближчим часом і ці ліжка будуть додатково укомплектовані кисневими концентраторами, або кисневою розводкою, або кисневими станціями.


Які плани у МОЗ щодо збільшення кількості тестувань до кінця року?


Стратегія збільшення тестування полягає у двох шляхах: розширюємо лабораторні спроможності і вдосконалюємо технології. Сьогодні одна із технологій – експрес-тести на антигени, які дозволяють проводити встановлення діагнозу коронавірусної хвороби біля ліжка хворого чи біля амбулаторного хворого за 30 хвилин.


Найближчим часом в Україну прийде перша партія тестів на антиген, це значно розширить кількість тестувань. Ми вже проводимо до 36 тис. тестів на добу, а найближчим часом плануємо збільшити до 50 тис. Це буде відбуватися за рахунок постачання автоматизованих станцій для проведення досліджень, які передбачають мінімальне залучення лікарів-лаборантів.


«Перемовини щодо російської вакцини на державному рівні не ведуться»


За словами епідеміологів, перехід або більше зосередження на тестуванні на наявність антитіл (так зване тестування методом ІФА) скоріше спрямоване не на якість, як на економію. Наприклад, для шпиталізації вже потрібно здавати не ПЛР, а ІФА-тест. Але цей тест менш точний за ПЛР-тест. А якщо так, то до лікарень з більшою ймовірністю можуть потрапляти інфіковані люди, які заражатимуть інших?


Наведіть мені, будь ласка, факти спалахів коронавірусної хвороби у лікарнях.


Ми говоримо про оновлені правила, нові вимоги для госпіталізації.


Давайте тоді говорити про те, що для чого робиться тестування. ПЛР проводиться для того, щоб вчасно виявити хворого, локалізувати, пропрацювати з контактами та ізолювати їх. Це для того, щоб не поширювалася коронавірусна хвороба.


Коли ми говоримо про ІФА-тестування, ми також розуміємо для чого ми його запроваджували і в яких умовах. Є хворий, і він за два дні до появи симптомів може виділяти збудник коронавірусної хвороби. Зазвичай від появи симптомів і до п’яти днів хвороби – це період, коли ІФА-тест не показує результат. Поки нема симптомів, нема сенсу тестуватися цим методом.


Зробили оновлений стандарт і показали: ми знаємо лабораторну спроможність і можливості для того, щоб вчасно локалізувати хворобу. Ми знаємо, коли хворий може дати позитивний ПЛР, а коли – позитивний ІФА-результат. І це все для того, щоб унеможливити проникнення збудника до лікарні і для того, щоб не було спалахів внутрішньо лікарняного інфікування.


Якщо людину шпиталізують і у неї немає симптомів, то проведення ПЛР-тестування може показати негативний результат. Нема симптомів, а ми тестуємо. Для чого? Вона не була в контакті. У той час, коли ми цей тест могли направити на людину з симптомами або на людину з пневмонією чи ту, яка перебувала в контакті з хворим на коронавірусну хворобу і у неї з’явилися симптоми.


Нещодавно трапився резонансний випадок: помер «лікар з білбордів» Іван Венжинович з Тернопільщини. У нього були ознаки коронавірусної хвороби, але ПЛР-тести показали негативний результат. Нібито через це родина померлого не може отримати «коронавірусну» компенсацію.


Але ж ви також не знаєте, що відбувалось (з лікарем із Тернопільщини, який помер). Коли ми говоримо про те, що людина помирає і в неї було грипоподібне захворювання, то в стандарті прописано, що при розтині треба забирати секційний матеріал на дослідження. Секційний матеріал забирається безпосередньо з місця ураження, тобто там, де є пневмонія, забирається зразок і досліджується. Друга справа – не завжди лабораторні дослідження підтверджують і показують правильність результату, тобто там досить багато факторів, які впливають. І не треба зараз звинувачувати саме лабораторну діагностику.


Є також чимало випадків, коли результати тестувань пацієнтів негативні, але хворі мають симптоми коронавірусної хвороби (наприклад, зникають нюх, смак), і їм доводиться лікуватися за власний кошт.


Протокол надання медичної допомоги – це така книга, якою керується лікар при встановленні діагнозу. Ми говоримо про те, що дозволили встановлення діагнозу не тільки на підставі лабораторного підтвердження, адже з’явилися і клінічні, і рентгенологічні та інші показники.


Коронавірус – новий збудник і не можна за дев’ять місяців циркуляції вірусу говорити про те, що система охорони здоров’я ідеально реагує на всі зміни, які з ним відбуваються. Система охорони здоров’я також перелаштовується. І ми говоримо про те, що постійно змінюємо стандарт надання медичної допомоги, протоколи лікування.


Якщо говорити про летальні випадки серед медичних працівників, то саме зараз ми відпрацьовуємо ці питання з Мінсоцполітики. Оскільки коли відбувається захворювання медичного працівника, то проводиться розслідування. Воно встановлює, чи пов’язаний факт (захворювання) із професійною діяльністю чи ні. І для нас (МОЗ) є завданням, щоб ми не пропустили той факт, що медик надавав медичну допомогу, а йому не ставлять професійне захворювання.


Разом із Мінсоцполітики хочемо визначити чіткий перелік професій і закладів, коли навіть без розслідування буде встановлюватись діагноз «професійна хвороба». Якщо лікар працював там, надавав медичну допомогу і захворів або стався летальний випадок, його родині стовідсотково без розслідування повинні оплатити матеріальну компенсацію.


Зараз багато говорять про російську вакцину. Лікар Борис Тодуров каже, що російська вакцина уже в Україні. Одіозний політик Віктор Медведчук її вже рекламує. Чи ідуть якісь переговори щодо її закупівлі?


Україна отримає вакцину для щеплення 20% населення (8 млн людей) у рамках проекту COVAX (глобальної ініціативи за взаємодією з виробниками вакцин у цілях надання країнам світу рівноправного доступу до безпечної та ефективної вакцинації після її ліцензування та реєстрації), до якого ми вже долучилися. Перемовини щодо вакцини із Російською Федерацією на державному рівні не ведуться.


За словами медиків, наддорогий препарат «Актемра», який внесли до «ковідного» протоколу не забезпечується державним фінансуванням. Виходить так, що попри заяви про безплатне лікування Covid-19, люди змушені купувати зокрема цей препарат за власний кошт? Чому так?


У нас на 15,8 млрд грн збільшено на програму медичних гарантій, яка передається закладам охорони здоров’я в залежності від кількості медичних бригад, створених у цьому закладі охорони здоров’я, яка покриває 300% доплати медичним працівникам і повинна повністю покривати необхідні лікарські засоби, які включені до протоколу.


У програмі медичних гарантій не прописуються конкретні медичні препарати. Програма медичних гарантій покриває ті препарати, які прописані у протоколі лікування. Протокол лікування постійно оновлюється і змінюється. Менеджмент лікарні повинен слідкувати, постійно оновлювати і змінювати запас лікарських засобів, які є в лікарні для того, щоб якісно надавати медичну допомогу хворим.


Наталія Сокирчук, Михайло Глуховський, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»


Читайте також:

  • Тестуйся, хто може! Уряд змінив стандарти надання допомоги: що це означає?
  • У мене коронавірус, а лікарі не рятують! Що кажуть стандарти допомоги при Covid-19
  • Директор Львівської інфекційної лікарні: 50% важких хворих не зверталися до сімейного лікаря
  • 8 тисяч хворих щодня вже за тиждень. Що говорять наукові прогнози пандемії в Україні



Джерело статті: “https://glavcom.ua/country/health/viktor-lyashko-mi-chitko-znajemo-koli-i-kogo-z-medichnih-pracivnikiv-budemo-mobilizuvati-712752.html”

Автор:
Предыдущий материал

В Минске неизвестные стреляли по протестующим из пейнтбольных ружей

Следующий материал

Помощник президента РФ: «Новый экономический кризис в России неизбежен»

Коментарии (0)