За доларом – до ломбарду

За доларом – до ломбарду

Від 1 липня 2020 року нагляд за страховими компаніями, кредитними спілками, ломбардами та фінансовими компаніями перейшов від Нацкомфінпослуг до Національного банку України. Закон про спліт (тобто про подвійну функцію НБУ, який тепер здійснює нагляд і за банками, і за іншими фінансовими ринками), було ухвалено ще восени і ось тепер він набрав чинності.

Об этом сообщает Преступная Россия

Варто зазначити, що думки щодо розширення повноважень НБУ розділилися. Від самого початку на необхідність прийняття законопроєкту не було єдиного погляду ні у народних депутатів, ні в учасників ринку. Немає ще однозначної відповіді на це питання, чи потрібен нам такий мегарегулятор, зважаючи на вивчення міжнародного досвіду.

Прихильники спліта вважають, що передача повноважень НБУ назріла, оскільки діяльність Нацкомфінпослуг неефективна. Автори документа впевнені, що новий закон значно поліпшить умови регулювання нагляду за фінустановами, оскільки це регулювання стане прозорішим і конкретнішим.

Супротивники ініціативи заявляють, що зосередити таку кількість влади в руках Нацбанку, фактично зробивши його мегарегулятором, зарано. Судячи по ситуації на банківському ринку, «наглядач» з нього не особливо ефективний.

Та хай там як, закон набрав чинності, й одне з найбільш обговорюваних змін – це дозвіл ломбардам займатися валютообмінними операціями. Одразу зауважимо, що функція для ломбарду настільки дивна, що дивуються навіть експерти. Можливо, це якась чергова «європейська практика»?

- Мені складно сказати, навіщо вони це зробили, — зазначив економічний аналітик Петро Драханчук. — Ломбардам ця функція не потрібна, можливо, НБУ вирішив показати, що вони роблять реформи? Тоді можна сказати, що це реформа, якої немає. Що стосується «західної практики», то я про таке не чув. В ЄС і США ломбарди не міняють валюту – вони займаються винятково своїм бізнесом.

Глава аналітичного департаменту «Forex Club» Андрій Шевчишин каже, що насправді валютна ліцензія для ломбардів зовсім не доречна, хоча можна передбачити кілька варіантів її використання.

- Наприклад, коли позичальник повертає кошти у валюті, і потрібна конвертація, — запропонував свою версію експерт. — В іншому це може бути додатковим сервісом для ломбардів, які, здебільшого, мають достатній захист від проникнення всередину. Втім, переважна більшість користувачів ломбардів — це люди з низьким рівнем доходу, для яких покупка валюти ніяк не входить до спектру постійних операцій. Їхні основні дії здійснюються в гривні і невеликими сумами.

Можливо основна мета полягає в тому, щоб дати можливість ломбардам пропонувати позики у доларах. Оскільки безпосередньо це робити не можна, формально клієнту дадуть гривню і тут же її поміняють на долари.

Нагадаємо, що ідея створення мегарегулятора прозвучала ще 2009 року. Тоді це просував Віктор Суслов, тодішній глава Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг. До ідеї повернулися 2014-го. Тоді в НБУ задумали докорінно перекроїти ринок фінансових послуг, а також до банківського ринку взяти під контроль всі фінансові ринки, включаючи страховий і фондовий. Нацкомфінпослуг і Нацкомісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР) планували ліквідувати, а підзвітні їм компанії перевести під контроль Нацбанку, який і став би мегарегулятором фінансового ринку.

Реалізувати ідею вдалося лише за кілька років. У вересні 2019 року Рада прийняла закон про спліт, а 16 жовтня закон підписав президент. Іншого шляху вже не було – адже прийняття цього законопроєкту далекоглядно внесли у список «маркерів», необхідних для співпраці з МВФ. Нацбанк анонсував «серйозні зміни», які, за традицією, повинні наблизити українські фінансові ринки до європейських, зробити їх прозорими і захистити права споживачів.

Степан КРАЙНЯК


Джерело статті: “https://pogliad.ua/news/ukraine/za-dolarom-do-lombardu-392317”

Автор:
Предыдущий материал

Алиса Манёнок

Следующий материал

Глава ВОЗ: пик пандемии коронавируса ещё не достигнут

Коментарии (0)