Фахівці відзначають збереження негативного тиску з боку експортно-імпортних операцій через штучні затримки з боку рф суден в рамках «зернової ініціативи». Втім, підтримкою зовнішньоекономічної діяльності виступали розширення логістичних шляхів до країн ЄС та дія Регламенту ЄС – зокрема, скасування мита та квот на певний вид продукції.

Об этом сообщает Russian Post

З метою систематизації роботи органів центральної виконавчої влади та її орієнтації на пріоритетні напрями Уряд затвердив План пріоритетних дій на 2023 рік. План пріоритетних дій Уряду містить такі основні напрямки: Безпека та оборона, Інтеграція в ЄС та НАТО, Енергетична безпека, Відбудова країни, Макрофінансова стабільність та підтримка бізнесу, Ветеранська політика, Безпечна, доступна та якісна освіта, Продовження децентралізації та регіональний розвиток, Підтримка громадян, які опинились у складних обставинах, Ефективне державне управління, Наука та інновації для розвитку, Здорова нація, Санкційна політика та верховенство права, Захист довкілля. За словами керівника Уряду, кожен міністр буде нести особисту відповідальність за виконання проектів та реформ, передбачених для його відомства.

У сегменті Макрофінансова стабільність та підтримка бізнесу метою є збереження макрофінансової стабільності, забезпечення спроможності профінансувати критичні видатки бюджету та закласти основу для відновлення економіки. До ключових завдань віднесено:

• Фінансування дефіциту бюджету (залучення допомоги партнерів та ефективна реалізація програми військових облігацій)

• Масштабна дерегуляція для бізнесу (перегляд 85% держрегуляцій, запропонованих МРГ)

• Програми підтримки МСБ («5-7-9», «єРобота», портфельні гарантії)

• Збільшення експорту (відкриття щонайменше 15 нових ринків, розвиток продуктів ЕКА)

• Продовження «зернової ініціативи». Допомога аграріям (посівна, зберігання врожаю, доступне кредитування)

• Реалізація програми єОселя. Доступна іпотека та кредитування бізнесу для придбання комерційної нерухомості (фінансовий лізинг)

Бюджетна сфера

Уряд на позачерговому засіданні підтримав законопроект про збільшення видатків державного бюджету на 537 млрд₴ В результаті запропонованих змін загальний ресурс на сектор безпеки і оборони становитиме 1 трильйон 670 млрд гривень, що складає 26,6% ВВП. Зокрема, передбачено збільшення видатків загального фонду державного бюджету на сектор безпеки і оборони – 518,2 млрд грн, з яких 477,2 млрд грн – оплата праці з нарахуваннями, спецтехніка та обладнання – 30,2 млрд грн, інші видатки – 10,8 млрд гривень; на резервний фонд – 19,0 млрд гривень.

У частині доходів джерелами покриття зазначених видатків у обсязі 60,7 млрд грн визначено, зокрема, такі надходження: з ПДФО в обсязі 36,5 млрд грн; з дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність на 19,0 млрд гривень. Також передбачено збільшення фінансування загального фонду державного бюджету за борговими операціями у 2023 році на 419,3 млрд грн, зокрема, збільшено обсяг державних запозичень.

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 14.03.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 2,7 млрд. гривень на строки від 1 до 2-х років за ставками від 18,5% до 19,70% річних. Найбільший обсяг коштів (понад 2,6 млрд. гривень) було залучено за 2-річними паперами із погашенням у серпні 2025 року, ставка за якими не змінилася порівняно із попереднім розміщенням.

Валютний ринок

На міжбанківському валютному ринку продовжувало спостерігатися близьке до збалансованого співвідношення попиту та пропозиції іноземної валюти за клієнтськими операціями. Це обумовлювало помірний обсяг чистого продажу іноземної валюти Національним банком (278 млн. доларів США, на рівні попереднього тижня).

Обсяг міжнародних резервів України залишається достатнім для збалансування валютного ринку. Так, у лютому 2023 р. міжнародні резерви України знизилися на 3,5% та станом на 1 березня 2023 року за попередніми даними становили 28,9 млрд. дол. США. Зокрема, у лютому Національний банк продав на валютному ринку 2 479,7 млн дол. США та викупив до резервів – 27,7 млн дол. США. При цьому, на валютні рахунки Уряду в Національному банку надійшло 2,4 млрд. дол. США, з яких 2,1 млрд. дол. США – від Світового банку, 330,4 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП. Також Уряд України виплатив за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 570,4 млн дол. США (з них 354,0 млн дол. США – за обслуговування та погашення валютних ОВДП, 154,1 млн дол. США – боргу перед Світовим банком), на користь МВФ Україна сплатила 306,3 млн дол. США.

Фінансовий сектор

За оперативними даними Національного банку скорочення кредитів банків, наданих резидентам, у лютому скоротилося на 1,3%. Скорочення відбувалося за усіма категоріями суб’єктів як в національній, так і в іноземній валютах. Так, гривневі корпоративні кредити банків у лютому зменшилися на 0,2%, в іноземній валюті – на 3,2%. Гривневі кредити домогосподарствам – на 1,5%.

При цьому, обсяг фондування банків продовжував зростати. Залишки на гривневих рахунках підприємств у лютому збільшилися на 4,2%, домашніх господарств – на 1,4%. Кошти на валютних рахунках господарюючих суб’єктів у лютому зросли на 0,2%, населення – на 1,8%.

Попри значне резервування значення показники достатності капіталу банків у лютому залишалися на достатньому рівні. Так, адекватність регулятивного та основного капіталу банків станом на 01.03.2023 становила 20,3% та 13,4% відповідно (за мінімальних нормативних значень 10% та 7%). Банки також продовжують виконувати нормативи ліквідності та кредитних ризиків.

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) залишається на рівні понад 500 млрд. гривень (у тому числі, понад 300 млрд. гривень – у депозитних сертифікатах НБУ). Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності виступають витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як чистий продаж Національним банком іноземної валюти банкам зменшує обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності, у свою чергу, визначає низький попит банків на кредити рефінансування та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (23%).

Підтримці банківського кредитування сприяє реалізація державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» Так, минулого тижня за державною програмою банками було видано 511 пільгових кредитів на загальну суму 1,9 млрд грн, з яких близько двох третин – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою перевищила 23 тисячі, а їх обсяг становив майже 92 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей поточного періоду, левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

З метою підвищення ефективності державних видатків Уряд прийняв рішення про оптимізацію Державних програм «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%» в умовах воєнного стану. Прийнятими змінами для державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» передбачено:

• встановлення по кредитам на інвестиційні цілі компенсаційної ставки для середніх та великих підприємств 9% річних з можливістю зменшення за умови створення нових робочих місць до 7% річних;

• встановлення по кредитам на інвестиційні цілі компенсаційної ставки для мікро та малих підприємств на рівні 7% річних з можливістю зменшення для інвестиційних кредитів до 5%;

• встановлення компенсаційної ставки 9% річних для кредитів на поповнення обігового капіталу для всіх підприємств.

Для державної програми «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%»:

• встановлення компенсаційної винагороди для середніх та великих підприємств 11% річних з можливістю зменшення за умови створення нових робочих місць до 9% річних;

• встановлення компенсаційної винагороди для мікро та малих підприємств 9% річних з можливістю зменшення за умови створення нових робочих місць до 7% річних.

Окрім того, передбачено відміну компенсаційних ставок за кредитами та компенсаційної винагороди за лізингом на рівні 0 % річних та виключення фінансування з метою запобігання та подолання наслідків пандемій COVID-19, у тому числі, рефінансування таких кредитів. Це дозволить оптимізувати витрати держбюджету на фінансування зазначених програм відповідно до викликів часу, спрямувавши фінансування на більш актуальні напрями, забезпечити безперервне фінансування в умовах росту ринкових відсоткових ставок за позиками та кредитного портфеля.

Источник: Руспрес