Відчувається в цілому, що ситуація із відшкодуванням ПДВ бізнесу дещо покращилась порівняно із минулим роком.

Принаймні, про це свідчать показники про обсяги повернення ПДВ, якими ділиться Державна податкова служба України. Проте чи це є справді так?

На початок 2023 року залишок сум бюджетного відшкодування становив понад 40 млрд грн, а за перші чотири місяці 2023 року додалось понад 36 млрд грн нових сум бюджетного відшкодування.

За відповідний період держава відшкодувала підприємцям 51,7 млрд грн (67,94%) ПДВ у грошовій формі, водночас відхилила 3,7 млрд грн (10,25%) сум бюджетного відшкодування. Відповідно, залишок невідшкодованих сум ПДВ станом на 01.05.2023 складає 20,9 млрд грн (27,52%).

Інформація про обсяги відшкодувань ПДВ у розрізі платників податків на сьогодні відсутня, оскільки Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість був вилучений із вільного доступу на час воєнного стану і наразі функціонує лише для пошуку інформації стосовно певного платника податків.

Тож залишається сподіватись, що попри відшкодування ПДВ "за зачиненими дверима" хронологія відшкодування продовжує забезпечуватись.

Кейс підприємця: як блокування податкових накладних знищує успішний бізнес

Однак, і узагальнені статистичні показники є досить цікавими. За перші чотири місяці цього року відсоток відхилених сум бюджетного відшкодування сягнув 10,25% (3,7 млрд грн), в той час як наприклад, за аналогічний період 2021 року показник відхилених сум відшкодування ПДВ складав лише 2,26% (1,1 млрд грн).

При цьому, законодавчі вимоги щодо підстав отримання відшкодування ПДВ протягом цього часу не змінювались та не ускладнювались.

Зокрема, для отримання відшкодування має бути від’ємне значення між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту, реєстраційний ліміт, фактична сплата таких сум ПДВ, а податковий борг має бути відсутнім.

Що не так з відшкодуванням ПДВ?

На сьогодні бізнес часто-густо стикається із відхиленням відшкодування ПДВ податковими органами під час перевірок.

Відхилення відбуваються не стільки з причин невиконання вимог закону щодо отримання бюджетного відшкодування, як з причин незгоди податкових органів власне із розміром від’ємного значення з ПДВ.

Така незгода на практиці доволі часто обумовлена претензіями податкових органів стосовно заниження податкових зобов’язань або завищення податкового кредиту.

Разом з цим, претензії стосовно заниження податкових зобов’язань податківці часто пов’язують із негосподарським використанням придбаного товару чи послуг, яке зумовлює додаткові податкові зобов’язання з ПДВ або з наявністю безоплатного надання товарів чи послуг.

На практиці, на жаль, бізнес зіштовхується із інколи досить неоднозначним тлумаченням податковими органами питання використання товарів/послуг в операціях, що не є господарською діяльністю платника, — наприклад, із випадками проведення податковими органами власної оцінки ефективності виробничих процесів платника.

Так, для повернення ПДВ, перед бізнесом досить гостро стоїть проблематика підтвердження необхідності у тій чи іншій кількості сировини чи матеріалів для виробничого процесу або ж прийнятної для такого виробничого процесу кількості відходів.

Однак, наскільки ці питання обгрунтовані і в яких випадках дійсно можуть бути підставою для відхилення відшкодування ПДВ?

При цьому, ми також спостерігаємо, що відхилення сум відшкодування ПДВ продовжує виступати інструментом боротьби із незаконним податковим кредитом попри наявність запровадженої СМКОР (Система моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків) та СЕА ПДВ (Система електронного адміністрування ПДВ), яка власне і забезпечує фільтр щодо недопущення незаконного податкового кредиту та блокує реєстрацію податкових накладних по сумнівним операціям.

Нагадаймо, СМКОР та СЕА ПДВ за ідеєю під час їх впровадження мали забезпечити безумовність податкового кредиту на підставі зареєстрованої податкової накладної та певну автоматичність у відшкодуванні ПДВ.

Звісно, частина податкових накладних не підпадає під моніторинг у СМКОР, однак значна частина податкових накладних проходить моніторинг і навіть процедури зупинення реєстрації за рішеннями комісій податкових органів із поданням платниками значного обсягу документів для підтвердження.

На жаль, бізнес зіштовхується із випадками, коли по розблокованим і зареєстрованим за рішеннями комісій податкових органів накладним на етапі перевірок встановлюється завищення податкового кредиту.

Тож питання обґрунтованості повторних претензій податківців до раніше розблокованих податкових накладних не можна лишити поза увагою.

Врешті-решт незважаючи на те, що порівняно із минулим роком статистично-кількісні показники відшкодування ПДВ дещо покращились, на часі і надалі залишається необхідність забезпечити зрозумілі і очікувані умови у відшкодуванні ПДВ.

Це дозволить бізнесу не лише планувати, а й продовжувати свою діяльність задля підтримки економіки України у воєнний час.