Таємничий світ банківських сейфів

Таємничий світ банківських сейфів
Таємничий світ банківських сейфів
Таємничий світ банківських сейфів

Нещодавнє пограбування у лондонському ювелірному кварталі шокувало багатьох власників сейфів. Колись у цих скриньках зберігалося найцінніше, але тепер банки виводять їх з ужитку. Що сьогодні лежить у банківських сейфах?

У підвалах і броньованих кімнатах під звичайними вулицями розміщені ряди замкнених скриньок, наповнених таємницями і скарбами.

Вміст кожної з них для когось дорогоцінний. Можливо, це коштовні прикраси чи важливі документи. Або папери і фотографії, які мають суто сентиментальну цінність. Можна навіть уявити, що у деяких з них — фальшиві паспорти, сховані шпигунами на випадок, якщо доведеться раптово тікати з країни.

Пограбування компанії Hatton Garden Safe Deposit, що сталося на початку місяця, нагадало людям про скарби сейфів. За оцінкою одного експерта, злодії винесли звідти діамантів на "сотні і сотні тисяч фунтів".

Але за винятком кількох спеціалізованих сховищ, сейфи поступово відходять у минуле.

Більшість головних банків поступово виводить їх з ужитку: одні взагалі не пропонують цю послугу новим клієнтам, тоді як інші поступово закривають сховища. Цінні документи, такі як заповіти, довіреності та майнові папери, тепер зазвичай зберігаються у юристів.

Споживачам сейфи нагадують про часи, коли не було електронної реєстрації, а люди вкладали заощадження у фізичні речі, а не у нерухомість чи акції.

Сьогодні більшість людей бачать сейфи хіба що у готельних номерах — міцні скриньки з кодовими замками.

Але й вони нагадують людям про традиційні банківські сейфи — переносять у час, коли цінні спогади ще не зберігались "на хмарі", або, якщо більш романтично, у світ Джеймса Бонда з мікрофільмами, підробними документами і шпигунськими схованками.

Корисний елемент сюжету

Фільм "Не впіймали — не злодій"

Ось деякі фільми, де сейфи відіграють значну роль:

    • "Казино" (1995) — Ейс (Роберт Де Ніро) набиває сейф готівкою і передає ключ Джинджер (Шерон Стоун).

    • "Сексуальна тварюка" (2000) — Ґел (Рей Вінстон) змушений залишити свою комфортабельну іспанську віллу та узятися за пограбування сейфів у підвалі банку.

    • "Ідентифікація Борна" (2002) — повністю втративши пам’ять, Джейсон Борн шукає ключі до минулого у сейфі цюрихського банку. Там знаходяться кілька паспортів, банкноти і пістолет.

    • "Не впіймали — не злодій" (2006) — персонажі Дензела Вашингтона і Чіветеля Еджіофора (на фото зліва) розслідують заплутане пограбування банку; у центрі їхньої уваги — вміст сейфу, що вказує на темне минуле відомого бізнесмена.

Людська уява і досі цим захоплюється. Згадайте Гаррі Поттера і його візити до банку Ґрінґотс. Або Джейсона Борна, коли у пошуках свого минулого він знаходить у сейфі фальшиві документи, пачки готівки і пістолет. Сейф, щільно напакований євро, також грає центральну роль у нещодавньому фільмі "Наднебезпечний" за однойменним романом Джона Ле Карре.

Час від часу історії з сейфами все ж потрапляють у заголовки газет, виправдовуючи свою екзотичну репутацію. Російська шпигунська група, викрита у США, зберігала у сейфі фальшиві свідоцтва про народження. А минулого травня іспанські податківці знайшли у сейфі безцінну картину Ван Гога.

Та в більшості випадків реальність досить прозаїчна. У Сполученому Королівстві головні клієнти сейфів — британці азійського походження, переважно, але не виключно, вихідці з Індії, каже 49-річний Аніл Ханделвал, який минулого року відкрив на "золотій милі" Лестера сховище Secure Deposits.

Серед азійців прийнято дарувати золоті прикраси на ювілеї та інші визначні дати. Вони цінують золото "за декоративні якості, а також як інвестицію". "Певно, це укорінено в іммігрантській свідомості, — пояснює пан Ханделвал. — Золото завжди можна продати. Це своєрідна валюта".

Але це робить азійські спільноти легкою мішенню для злодіїв. Були випадки, коли ті обстежували приватні території з металошукачами. Тож цілком логічно зберігати коштовні прикраси у безпечному місці поза власною оселею.

Пол Райзборо, працівник Metro Bank, який розширює свою мережу сейфів у той час, як конкуренти її згортають, каже, що у районах, де багато азійців (наприклад, Хаунслоу чи Слау) майже всі скриньки зайняті.

Втім, запевняє він, попит на цю послугу є і за межами таких спільнот. По неї часто звертаються ті, хто хоче зберегти "важливі документи, які було б дуже прикро втратити у пожежі — які мають особисту цінність, не у грошовому вимірі". Пан Ханделвал додає, що клієнти люблять зберігати такі папери разом, в одній скриньці, щоб у разі їхньої смерті спадкоємці могли легко їх отримати.

Пограбування Hatton Garden Safe Deposit стало справжнім шоком

Зазвичай, лишаючи на збереження банку цінні речі, клієнти мають регулярно платити страховий збір. У деяких компаніях, включно з Secure Deposits, він входить в орендну плату.

33-річний Ріо (ім’я змінене), британець азійського походження з графства Ланкашир, щорічно платить приблизно 60 доларів за збереження у сейфі плеєра iPod першого покоління, подарованого йому в університеті. "У мене не було бажання ним користуватись, та оскільки це подарунок, продавати його я теж не хотів", — каже він. Тепер, гадає він, цей плеєр уже коштує кругленьку суму, яка надалі лише зростатиме. Разом з плеєром він зберігає ще один подарунок — годинник вартістю 750 доларів.

Проте Ріо, який і сам працює у відділенні іншого банку, розуміє, чому компанії більше не хочуть здавати в оренду сейфи. За протоколом, щоразу, коли клієнт хоче оглянути вміст своєї скриньки, його мають супроводжувати двоє працівників банку. Ведення рахунків орендаторів сейфів — також довга і трудомістка робота, каже він.

Вимоги безпеки досить обтяжливі для банків, які більше не вважають збереження цінностей у сейфах своєю ключовою послугою. У компанії Secure Deposits, щоб отримати доступ до своїх речей, клієнт мусить провести магнітну картку через електронний зчитувач, пройти особисту ідентифікацію у службі безпеки, відсканувати відбиток пальця і пройти тамбур — лише тоді він потрапляє до броньованої кімнати, де може відімкнути сейф власним ключем.

Славетні пограбування останнього сторіччя доводять, що такі суворі заходи не зайві. Оператори також мусять дотримуватись законів, спрямованих проти шахрайства і відмивання грошей.

У 2008 році лондонська поліція отримала інформацію про те, що злочинні мережі зберігають свою здобич у певних сховищах міста. У ході розслідування поліція здійснила рейд у трьох сховищах. У 3497 скриньках було знайдено понад 75 млн доларів готівкою, три пістолети, марихуану, героїн і кокаїн, золоті злитки, дитячі фотографії порнографічного змісту, три картини нідерландських художників XVII століття, ювелірні вироби і підробні паспорти. У 2011 році власник цих сховищ був засуджений до 4,5 років ув’язнення.

Звісно, більшість орендаторів зберігає у сейфах не такі екзотичні речі. Але щось у цих таємничих скриньках завжди буде вабити людей.

Відомі пограбування сейфів у Лондоні

  • У 1971 році банда прорила тунель і проникла проникла у сховище на Бейкер-стріт у центрі Лондона.

  • У липні 1987 році у сховищі Knightsbridge Safe Deposit Centre відбулося одне з найбільших пограбувань в історії. Двоє злочинців замовили оренду сейфа, а коли їх провели у підвал (на фото), витягли зброю, захопили близько 90 млн доларів і втекли. Організатор пограбування Валеріо Віччеі отримав за нього 22 роки ув’язнення.

  • У 2003 році з сейфів компанії Hatton Garden Safe Deposit було вкрадено ювелірні вироби, готівку і цінні речі на суму близько 2,25 млн доларів. Знову ж таки злочинець потратив до сховища, прикинувшись клієнтом.

bbc.co.uk


Джерело статті: “https://kompromat1.net/articles/12871-tajemnichij_svit_bankivsjkih_sejfiv”

Автор: Олег
Предыдущий материал

Крупным планом. Пансионаты Сергеевки на грани банкротства из-за переселенцев

Следующий материал

Российские наемники убивают украинцев на Донбассе, чтобы погасить кредиты. ДОКУМЕНТ

Коментарии (0)