Зірки українського YouTube. «Клятий раціоналіст» Артем Албул

Зірки українського YouTube. «Клятий раціоналіст» Артем Албул
<span>Артем Албул</span> — Зірки українського YouTube. «Клятий раціоналіст» Артем Албул
Артем Албул
фото: manifest.in.ua


Змінив телебачення на YouTube, бо там більше свободи та гнучкості

Об этом сообщает Вневоле


Наприкінці 2020 року один із найбільш рейтингових україномовних YouTube-каналів «Телебачення Торонто» оголосив переможців серед вітчизняних блогерів. Титул «Розумний український YouTube року» здобув відеоблог «Клятий раціоналіст». Його веде миколаївець, вчитель української мови і літератури Артем Албул. Раніше блогер працював ведучим весіль, а також ранкових телеефірів на телеканалі «UA: Миколаїв». Нині ж повністю присвятив себе роботі над наповненням свого YouYube-каналу. Цей відеоблог популяризує науку, розвінчує міфи і розповідає українцям про останні досягнення. За останній рік кількість підписників «Клятого раціоналіста» зросла утричі, перетнувши позначку в 100 тис. За відкритими даними системи Patreon, дохід «Клятого раціоналіста» становить трохи більше $2 тис. в місяць.

Patreon – інтернет-платформа, заснована американським музикантом Джеком Конті. Вона надає творчим людям та іншим незалежним проєктам можливість заробляти кошти за допомогою системи підписок. Відповідно до величини коштів, підписники або покровителі, можуть отримувати доступ до особливих витворів, послуг або можливостей, на вибір автора.

У розмові з «Главкомомч» популяризатор науки Артем Албул розповів про те, як досяг успіху в YouTube, про своє знайомство з Уляною Супрун, пропозицію від «Слуги народу» і мету «Клятого раціоналіста».

Артеме, ви працювали на весіллях, на телебаченні. Що спонукало переключитися на блогерство?

Я змінився. Мої пріоритети змінилися. Мені стало складно поєднувати себе нового із старою діяльністю. Початок карантину у березні остаточно перевів мій погляд в бік блогерства. Я зрозумів, що можу займатися каналом full time, заробляти на цьому та отримувати від процесу куди більше задоволення, ніж від попереднього виду діяльності. З розвитком себе як популяризатора науки мені ставало все складніше займатися чимось ще. Адже це вимагає забагато компромісів. Ведучий подій – це взагалі інший світ, телебачення не дає тобі достатньо часу на перевірку інформації, гостей ефіру. YouTube дає куди більше свободи, гнучкості та часу.

Як люди дізнаються про ваш канал, і як ви визначаєтеся, яка тема «вистрілить»?

Загалом мій канал – демонстрація принципу «контент просуває себе сам». Тобто глядачі достатньо зацікавлені, поширюють відео, а YouTube це розуміє і сам «розганяє» ці відео. Зазвичай, я орієнтуюсь на власну цікавість до теми, тому намагаються не дуже «кон’юнктурити». Але, звісно, є теми, які викликають підвищений інтерес. Зокрема, зараз з‘являється все більше наукової інформацій про «ковід», тому намагаюсь робити відео про важливі дослідження та новини про це.

Коли ви тільки запускали канал, як визначалися з концепцією? Чи було бажання робити щось як, наприклад, AsapScience чи якийсь з російських каналів, який популяризує науку? І зрештою, як дійшли до того, що все ж акцент потрібно робити на розвінчуванні міфів, фейків?

Концепція формувалась поступово. На початку я просто хотів робити науково-популярний контент. Для себе основним форматом я виділяю науковий аналіз найрізноманітніших тем. Але зараз на каналі представлено більше рубрик і форматів. Як от «Антиморок» – розбір конкретних псевдонаукових діячів чи організацій. Дивився багато чого, але не мав якогось одного каналу, який би наслідував. Боротьба з міфами – це чи не перше, чим займаються популяризатори, тому тут думати довго не треба було. Але поступово мені стало більше цікаво розбиратися із складними темами, пояснювати щось цікаве, більше створювати своє, ніж займатися деконструкцію міфів. Так, формат викриттів досі затребуваний, але з ним треба бути обережним, щоб ненароком не популяризувати міфи.

Самі ви за ким з блогерів стежите у YouTube?

Переважно стежу за YouTube-колегами. Тобто за каналами наукового спрямування. Це, наприклад, «Твоя підпільна гуманітарка» або «Довколаботаніка». Мені цікаво, тому що на цих каналах теми дуже відрізняються від моїх, але принципи створення контенту схожі. Плюс популяризація буває різною, у кожного свої підходи, свій рівень спрощення, аналогій тощо. Тому мені важливо бачити методи колег.

За останній рік кількість підписників «Клятого раціоналіста» потроїлася. Чим цьому завдячуєте?

Основні причини мого зростання – регулярність та підвищена цікавість до теми вірусів, захисту від них. Ну і як блогер я теж виріс, краще пишу сценарії, оптимізую знімання та монтаж, росту як ведучий.

Який для вас особисто найцікавіший випуск за останній рік?

Це відео про механізми дії мила. Я обожнюю, коли вдається розказати наукові деталі щодо чогось на перший погляд простого та настільки звичного як миття рук. Відео вийшло різноплановим та актуальним, щиро кайфував від його підготовки.

Як думаєте, наскільки допомагатиме популяризації «Клятого раціоналіста» звання «Розумний YouTub`eр року»?

Ріст каналу першочергово пов‘язаний з тим, що тепер я постійно, регулярно займаюся випусками відео на YouTube. Отримати відзнаку – щонайменше приємно. Нові глядачі теж прийшли після номінування та перемоги, тобто користь є і репутаційна, і кількісна. Маю на увазі підписників та перегляди. Я не дуже розумію де верхній ліміт у такого каналу, як мій, тому моєю метою завжди лишається просто ріст. Хоча б повільний, але невпинний.

Як зробити канал YouTube популярним? Розібралися з алгоритмами?

Якогось секрету, який би гарантував успіх, немає. Є речі, якими ти підвищуєш свої шанси на успіх. Гарна технічна складова (якість картинки, монтажу, звуку), харизма і подача, вибір тем, бажання постійно розвиватись, вміння сприймати конструктивну критику і ще багато чого. Вміння правильно прописати назву, теги, опис, зробити тамбнейл (картинку – прев’ю відео) теж дуже важливо. А розібратися з алгоритмами майже неможливо. Іноді здається, що самі розробники не дуже розуміють, як все влаштовано. Я для себе обрав принцип «роби відео не для алгоритмів, а для людей».

«Питання вибору мови для блогу не стояло»

Алгоритми YouTube вимагають, щоби відеоблогер, який хоче бути популяним, публікувався регулярно з невеликими інтервалами. Це досить інтенсивний режим роботи. Наскільки ця робота емоційно виснажлива? Як з відпустками, відпочинком?

Одразу хочу зазначити, що алгоритми платформи постійно змінюються, тому навіть твердження про необхідність високої регулярності не є універсальним. Але загалом так – і алгоритми, і глядачі більш лояльно ставляться до каналів із стабільним графіком виходу відео, хоча і тут є винятки. Мій орієнтир на сьогодні – відео щотижня. Можливим це є, якщо мене зовсім нічого не відволікає і я можу увесь тиждень займатися продумуванням та реалізацією відео. Якщо з’являється ще якесь завдання, це дуже ускладнює процес. Поки що у мене вистачає і запалу, і різноформатного фідбеку, щоб не виснажуватися. Адже емоційне вигорання переважно відбувається тоді, коло ти не відчуваєш віддачі, не бачиш результатів своєї роботи, або вони не відповідають очікуванням. Тому доки мої відео «заходять», доки є позитивні або конструктивні коментарі, я відносно стабільно почуваюся. Звісно, не без моментів прокрастинаціі, але це навіть добре – в такі моменти я і відпочиваю. Адже YouTub`ер завжди на роботі. Так, з одного боку, у тебе вільний графік роботи, нема потреби фізично ходити до офісу. Але з іншого – вихідних і відпусток теж немає. Я постійно або роблю відео, або думаю, як його робитиму. Тому періодичні напади лінощів – це свого роду порятунок та необхідна розрядка.

З самого початку ви обрали українську мову для блогу, при тому, що російськомовні блоги мають більше підписників. Чому? Наскільки великою була би різниця, якби ви вели сторінку російською, міркували про це?

Я не вважаю таку логіку правильною. Якщо так підходити до цього питання, то всі мали б знімати виключно англійською. Я чітко розумів, що хочу знімати для українців, на актуальні для нас теми, тому питання вибору мови не стояло. Ба більше, для блогерів з України створювати контент російською – це далеко не завжди виграшна стратегія. Фактично, щоб у цьому був сенс, ти маєш відмовитись від вітчизняного контексту на користь російського, орієнтуватися на цікаві для росіян теми і так далі. Тобто стати російським блогером, який живе в Україні. А це, щонайменше, дивно.

Зворотній бік медалі – канали українських блогерів, які рекламують російських колег і їх продукт. Яскравий приклад – популярний спортивний канал «Бомбардир» Романа Бебеха, який рекламує… російського блогера Євгена Савіна і його канал «КраСава». Наскільки для вас у «Клятому раціоналістові» буде прийнятна подібна популяризація навіть якісних, але російськомовних блогів?

Ще на початку своєї діяльності є декілька разів радив матеріали російською. Це була не реклама, а просто рекомендація конкретного відео для поглибленого ознайомлення з темою. Але усвідомивши ризики таких рекомендацій, я припинив це. А якщо говорити про комерційну рекламу, то це завжди було неприпустимо. Я вважаю, що це неповага до своїх глядачів, як мінімум. Краще порекомендувати менш відомий український канал, таким чином допомогти йому розвиткові.

Чи ставите собі задачу перетягти російськомовних українців на свій канал?

Такого завдання я собі не формулюю. Але деякі коментарі говорять про те, що і така функція є у мого каналу. Основа моя мета – створення достатньо якісного контенту для українців.

Навіть якщо україномовний і російськомовний блогери роблять однаковий за якістю продукт в Україні, потенційна аудиторія російськомовного є набагато більшою. Як україномовним конкурувати за таких обставин? Чи могла би держава допомогти таким ентузіастам?

А у англомовного каналу – ще більша. А скільки в світі іспаномовних? Це я до того, що орієнтація на потенційну кількість підписників не завжди правильна. Я бачу так: якісний контент українською затребуваний, а творці такого контенту досягають успіху. Який це має вигляд у порівнянні з російськими, американськими чи іспанськими каналами – неважливо. Всі в різних умовах, тому маємо працювати, орієнтуючись на себе. Конкурентна перевага може проявлятися лише в одному – в якості контенту. Ми досі на етапі «підтримуємо усе українське» і це, загалом, правильно. Треба дати час для розвитку. Але рано чи пізно глядачі вимагатимуть якіснішого продукту, а контентмейкери мають його дати. Тому основне – це постійний розвиток. Я не думаю, що держава має безпосередньо впливати на українських блогерів. Усім нам буде краще, якщо держава добре виконуватиме свої безпосередні функції. Якщо на рівні країни буде ефективна політики щодо розвитку культури, підтримки мови, то не тільки блогери, а всі громадяни відчують це. Ну і ще держава може запускати програми підтримки та ґранти, таким чином виводячи існуючі проекти на новий рівень або стимулюючі появу нових.

Які саме програми підримки і ґранти маєте на увазі? Чи є сьогодні такі приклади?

Ні, я про таке не чув. Це мої фантазії на тему «що могло б бути…»

Чи є українські бізнесмени, які допомагають фінансово розвитку «Клятого раціоналіста»?

Основа частина фінансової підтримки відбувається через сервіс Patreon, сказати щось про меценатів складно, але знаю, що серед них чимало представників ІТ. Іноді певні бренди зацікавлені у комерційній рекламі. Але дуже багато кому відмовляю, адже на науково-популярному каналі можна рекламувати не все. Ну а якусь іншу допомогу від бізнесу уявити доволі складно.

Часто YouTube блогери вставляють у свої відео рекламу. Які табу у вас є, що не рекламуватимете за жодних умов?

Я отримую дуже багато пропозицій, які одразу відкидаю. По-перше, все, що може нашкодити: алкогольні напої, тютюнові вироби, джанк-фуд і все таке. По-друге, все, що суперечить пропаганді здорового глузду: букмекерські контори, піраміди тощо. Ну і звісно, продукт має бути орієнтованим на українців, сайт цього продукту чи сторінки у соцмережах мають бути українською.

Блогер має відповідати за товар, який він рекламує у своєму ефірі?

Переконаний, що так. Тому я переважно погоджуюсь рекламувати сервіси, якими людина може користуватися доволі гнучко, а не товари, досвід користування якими буде складно перевірити.

За відкритою інформацією Patreon, ваш дохід становить трохи більше $2 тис. на місяць. Але ж і YouTube монетизує підписки і кліки. То скільки загалом виходить?

Монетизація від YouTube приносить відносно небагато – $100-200 на місяць. Інші джерела доходу як YouTub`eра – це вебінари, майстер-класи. Але це хаотичні, непостійні джерела доходу.

Ви самостійно збираєте інформацію, пишете тексти, знімаєте, монтуєте відео, чи маєте помічників?

Всіма етапами (збір інформації, її опрацювання, компонування сценарію, знімання, монтаж) я займаюсь сам. Іноді долучаю наукових експертів для роз‘яснення більш складних моментів.

Але є випуски, де видно, що хтось інший тримає камеру. Хтось все ж допомагає?

Я просто попросив товариша потримати монопод. Але це рідкісні винятки. В тому ж вечірньому шоу інтерв‘ю з науковцями записані на три камери. І на цих зніманням у мене не було змоги попросити чиєїсь допомоги, тому періодично зупиняв інтерв’ю і перевіряв чи працюють камери, чи записується звук. Добре, що гості ставилися з розумінням до цього.

Чи міркували над тим, щоби зібрати команду, адже кільком людям можна робити якісніший канал? За яких умов це можливо?

Для мене кожен етап створення відео – це окремі рівні спілкування з аудиторією. Тобто я комунікую на рівні сценариста, ведучого, оператора та монтажера. Зараз немає у планах щось кардинально змінювати. Хіба в рамках якихось більш масштабних форматів.

«Моя мета – дати науковцям майданчик, а глядачів познайомити з крутими людьми»

В одному з інтерв’ю ви говорили, що на вашому каналі з’являтимуться українські вчені. Кого вдалося вже запросити?

Зараз спільні знімання обмежені. Але від цих плані не відмовляюсь. На каналі вже є вечірнє шоу з науковцями та новинна рубрика за участю вчених, а також подкасти з популяризаторами науки. Планую і вечірнє шоу продовжувати, і нові формати спробувати. Моя мета – дати науковцям майданчик, а глядачів познайомити з крутими людьми, яких дійсно можна назвати лідерами думок. Тематично я себе не обмежую, але традиційно маю природниче спрямування.

Можете розкрити секрет, які науковці будуть першими гостями вашого вечірнього шоу і коли?

Вже після локдауну. Поки є лише попередні домовленості, але дуже хочу запросити ембріологиню Ольгу Малюту та орнітологиню Наталю Атамась.

Є практика, коли відеоблоги показують телеканали. До прикладу, відеоблоги Антона Птушкіна виходять на телеканалах декількох країн. Чи виходили на вас з подібними пропозиціями?

Так, мої відео ретранслюють декілька локальних телеканалів, зокрема миколаївський «Март», а також «НавігаторТВ» та ще декілька.

Ваш YouTube-канал на своїй сторінці у Facebook рекламувала Уляна Супрун. Ви особисто знайомі? Як сприйняли те, що тоді ще керівниця Міністерства охорони здоров’я вас рекламує?

Таких дописів було декілька. Звісно, команда пані Уляни узгоджувала їх зі мною. Особисто познайомилися з нею пізніше, але не можна сказати, що ми багато спілкувались. Перший спільний допис був дуже хвилюючим, це було дійсно і приємно, і дуже відповідально. Я з повагою ставлюся до просвітницької діяльності пані Супрун, їй вдалося вивести цю діяльність на унікальний для України масштаб та донести основи доказової медицини до величезної кількості людей. Долучитися до цього процесу було вкрай приємно.

Вам політики пропонували співпрацю?

Перед парламентськими виборами один давній знайомий натякав на якусь приховану співпрацю з якоюсь партію. Я одразу відмовився. Наскільки я потім зрозумів, йшлося про одне регіональне представництво «Слуги народу». Але відкрито назву партії названо не було, тому що я просто відмовився до будь-яких предметних переговорів.

За яких умов погодитеся на співпрацю з політиками і якою вона може бути?

Наразі не бачу таких форматів.

На останніх парламентських виборах балотувалися і зрештою стали депутатами багато людей, які ніколи не займалися політикою. Серед них і стоматологи, і музиканти, і навіть весільний фотограф. Вам пропонували балотуватися?

Ні, таких пропозицій не надходило. Якби надійшли – я б не погодився. Наразі не бачу себе в ролі депутата та не вважаю себе достатньо компетентним для цього.

Дуже часто можна спостерігати дискусії, що спорт поза політикою, мистецтво поза політикою. Навіть відеоблогери, які ведуть неполітичні блоги уникають політичних тем. Блог про науку чи блог про туризм має бути поза політикою? Де для вас проходить межа, коли варто чіпати політичні теми, а коли ні?

Я не вважаю фразу «щось поза політикою» правильною. Все так чи інакше пов‘язано з політичними процесами. Це, звісно, не означає, що кожен митець, спортсмен чи блогер має у своїй діяльності постійно проявляти свою політичну позицію. Але просто як публічна особа, як людина, до якої хтось дослухається, все ж бажано мати громадянську позицію та не боятися її висловити. Ну і варто сказати, що переважно позицію «я внє палітікі» мають люди з деструктивною та/або антиукраїнською позицією.

Михайло Глуховський, «Главком»



Джерело статті: “https://glavcom.ua/country/society/zirki-ukrajinskogo-youtube-klyatiy-racionalist-artem-albul-pro-sekreti-svogo-uspihu-ta-zarobitki-729066.html”

Автор:
Предыдущий материал

Евгений Щербань-младший: Ринат поступил, как шакал

Следующий материал

Грозит ли Украине новый “банкопад”

Коментарии (0)